Людина завжди використовувала навколишнє середовище в основному як джерело ресурсів, однак протягом дуже тривалого часу його діяльність не робила помітного впливу на біосферу. Прагнучи до покращення умов свого життя, людина постійно нарощує темпи матеріального виробництва, не замислюючись про наслідки. При такому підході більша частина взятих від природи ресурсів повертається їй у вигляді відходів, часто отруйних або непридатних для утилізації. Це створює загрозу існування біосфери, і самої людини.

Антропогенні процеси - формування (вірніше зміна) рельєфу людиною. Даний процес спостерігається при відкритого видобутку корисних копалин в кар'єрах, дорожньому і гідротехнічному будівництві, експлуатації міст і промислових центрів [1].

У Білорусі в околицях великих населених пунктів функціонують очисні споруди. При очищенні стічних вод на очисних спорудах кількість опадів становить від 2 до 10% від витрат надходять вод. Щорічно в нашій Республіці при очищенні утворюється близько 180-197 тис. Тонн опадів. Використовується в народному господарстві 4-5% від загального обсягу. В основному опади стічних вод (ОСВ) складуються і зберігаються на спеціальних мулових майданчиках очисних споруд. З господарського обороту вилучається для складування, сушки або поховання ОСВ значні площі землі. Зокрема, на очисних спорудах КПУП «Гомельводоканал» щорічно утворюється близько 18,5 тис.т ОСВ, в тому числі надлишкового активного мулу. Опади складуються на мулових майданчиках, під які відчужено понад 17,0 га земель Гомельського району, що підвищує ризик забруднення токсичними речовинами басейну річки Сож.

Актуальність пошуку шляхів утилізації ОСВ обумовлена ​​збільшенням їх обсягу в зв'язку з ростом чисельності міського населення і збільшенням кількості стічних вод.

Зміст елементів в ОСВ коливається в широких межах і визначається в основному складом і співвідношенням комунально-побутових і промислових стоків, що надходять на очисні споруди та виду і ступеня обробки ОСВ. Поряд з корисними речовинами, вуглеводами, сполуками органічного походження і елементами живлення рослин, ОСВ можуть містити в токсичних кількостях такі речовини, як «важкі метали», органічні сполуки, а також яйця гельмінтів і патогенну мікрофлору. Значна частина важких металів сорбируется грунтовим що поглинає комплексом, пов'язується з органічною речовиною, перерозподіляється за профілем і таким чином включається в грунтоутворювального процеси. З грунту важкі метали легко включаються в екологічні ланцюжки: «грунт» → «рослини» → «тварини» → «людина». З цієї причини, неможливо використовувати не перероблені осади стічних вод в якості добрива для сільськогосподарського виробництва.

Вибір шляхів утилізації ОСВ може ґрунтуватися на накопиченому зарубіжному досвіді. У країнах ЄС діє Директива 86/278 / ЕЕС від 12.06.1986 по охороні навколишнього середовища, і особливо грунту, в зв'язку з використанням опадів в сільському господарстві, де на власників очисних споруд законодавчо накладається зобов'язання інтегрованого вирішення цієї проблеми [2]. У ряді європейських країн опади широко застосовують для рекультивації земель, порушених при видобутку корисних копалин, виробляють землеробський гранулат, використовуючи технологію мокрого термічного окислення ОСВ, з подальшим широким застосуванням в сільськогосподарському виробництві [3].

Російські вчені, які досліджували це питання, дотримуються думки про таких напрямках можливості використання ОСВ: використання в якості добрива в землеробстві після компостування або застосування вермікультури; застосування при рекультивації порушених земель.

У Республіці Білорусь до 1970 року були виконані незначні дослідження за напрямками утилізації ОСВ, які стосувалися в основному впливу ОСВ на врожайність і носили інформаційний характер. В період 1972-76 рр. вченими БілНДІ ґрунтознавства та агрохімії, БСХА і іншими науковими установами республіки, в рамках республіканської програми, проводилися дослідження з розробки прийомів ефективного використання опадів міських стічних вод в сільському господарстві як добриво з урахуванням охорони навколишнього середовища [4]. В результаті були розроблені рекомендації: «Технологія застосування осаду міських стічних вод і компостів з твердих побутових відходів в якості добрив в БССР»; «Зниження негативного впливу важких металів на рослини при утилізації осадів міських стічних вод» [5,6]. Дані документи були першими в республіці розробками, що регламентували можливість використання ОСВ в якості добрив.

В даний час, інтерес до проблеми використання ОСВ постійно зростає, у зв'язку з посиленням уваги з боку держави до питань охорони навколишнього середовища і постійним зростанням обсягів очищаються стічних вод. Крім того, в Республіці Білорусь після 1990 року не розроблений жоден нормативний документ, який регулює механізм поводження з ОСВ. Тому, проблема утилізації осаду стічних вод вимагає свого вирішення, що передбачає необхідність її подальшого вивчення.
Таким чином, господарська діяльність людини, набуваючи все більш глобальний характер, починає надавати дуже відчутний вплив на процеси, що відбуваються в біосфері.

література:
1. Леонтьєв О.К., Важелів Г.І. Загальна геоморфологія // О.К. Леонтьєв, Г.І. Важелів. - М .: Вид.-во «Вишейшая школа», 1979. - 285 с.
2. Bien J., Kempa E., Gospodarka osadami z oczyszczalni ścieków // PAN Komitet Inżynierii Środowiska. Monografie nr 10: Lublin, 2002.- Р. 323-335.
3. Epoyan SM, Sorokina VE, Oleinik AJ Intensification of drainage system from sludge bed of sewage disposal plants // IWA Specialized Conference: «Sustainable sludge management state of the art, challenges and perspectives Russia», 2006. - Р. 213-217 .
4. Решецкій Н.П. Внесок професора А.А. Калікінского в вивчення опадів міських стічних вод в якості нетрадиційного виду органічних добрив // Н.П. Решецкій // Прийоми підвищення родючості грунтів і ефективності добрив: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченій 90-річчю від дня нар. заслуж. робіт. Вищої школи БССР, д.-ра с.-г. н., проффесора А.А. Калікінского (БСХА, 24-26 жовтня), м Горки. - 2006. - С. 190-193.
5. Зниження негативного впливу важких металів на рослини при утилізації осадів міських стічних вод / Решецкій Н.П. та ін. - М .: Пропозиції, 1986. - 21 с.
6. Технологія застосування осаду стічних вод і компостів з твердих побутових відходів в якості органічних добрив в БССР / Калікінскій А.А. та ін. - М: Рекомендації, 1986. - 30 с.

Гуцева Галина Зенонівна

© Галина Гуцева, старший науковий співробітник лабораторії радіоекології,
кандидат сільськогосподарських наук.

e-mail: [email protected]