Статьи
В Узбекистані міністерствам і відомствам заборонять створювати підзаконні акти
Шавкат Мірзіёев. Фото прес-служби президента Узбекистану
В Узбекистані міністерствам, державним комітетам і відомствам заборонять приймати нормативно-правові акти. Крім цього, зменшиться кількість актів президента, уряду та органів державної влади на місцях, які замінять законами прямої дії, йдеться в розпорядженні президента Шавкат Мірзіёева.Робочої комісії на чолі зі спікером законодавчої палати Олій Мажліса (парламенту) Узбекистану Нурдінжоном Ісмаїлова доручено розробити концепцію вдосконалення нормотворчої діяльності на підставі глибокого критичного аналізу існуючої системи і вивчення зарубіжного досвіду.
Хоча концепція розрахована на довгострокову перспективу - до 2027 року комісія повинна до 1 серпня 2018 го внести в апарат президента країни остаточний варіант документа. Мірзіёев рекомендував розробникам концепції звернути увагу на впровадження в процес нормотворчості сучасних технологій і повністю відмовитися від старої, бюрократичної і не виправдала себе системи.
Також буде переглянуто порядок внесення і просування законодавчих ініціатив (лобіювання). Якщо зараз правом пропонувати законопроекти мають лише вісім органів: президент, парламент Каракалпакстана, депутати законодавчої палати, кабінет міністрів, конституційний суд, верховний суд і генеральний прокурор, - то в подальшому цей список розшириться.
Відзначимо, що створення концепції передбачено першим пунктом державної програми по реалізації стратегії дій по п'яти пріоритетних напрямів розвитку Узбекистану в 2017-2021 роках.
У нормотворчій практиці Узбекистану є приклади невідповідності відомчих актів основним законам країни. Зокрема, в 2004 році хокім (мер) Ташкента Рустам Шоабдурахманов видав розпорядження №Р-043 про виселення з міста громадян, які не мають столичної прописки, що суперечить статті 28 Конституції країни, яка говорить, що «громадянин Республіки Узбекистан має право на вільне пересування по території республіки, в'їзд в Республіку Узбекистан і виїзд з неї, за винятком обмежень, встановлених законом». Також багато укази місцевих властей (правда, в основному, негласні) безпосередньо порушують становище 37-ї статті Конституції про заборону примусової праці.
Відзначимо, що згідно зі статтею 63 наказу Мін'юсту, при невідповідності проекту відомчого нормативно-правового акта Конституції і законам Узбекистану, іншим актам законодавства, що мають в порівнянні з ним більш високу юридичну силу, правилам законодавчої техніки, а також необґрунтованість і недоцільність застосування норм відсилань юридична служба повертає проект з відповідним висновком структурному підрозділу , відповідального за підготовку проекту. Але, як показує практика, це положення виконується не завжди.
Міжнародне інформаційне агентство «Фергана»