Статьи

В Узбекистані міністерствам і відомствам заборонять створювати підзаконні акти

Шавкат Мірзіёев. Фото прес-служби президента Узбекистану

В Узбекистані міністерствам, державним комітетам і відомствам заборонять приймати нормативно-правові акти. Крім цього, зменшиться кількість актів президента, уряду та органів державної влади на місцях, які замінять законами прямої дії, йдеться в розпорядженні президента Шавкат Мірзіёева.

Робочої комісії на чолі зі спікером законодавчої палати Олій Мажліса (парламенту) Узбекистану Нурдінжоном Ісмаїлова доручено розробити концепцію вдосконалення нормотворчої діяльності на підставі глибокого критичного аналізу існуючої системи і вивчення зарубіжного досвіду.

Хоча концепція розрахована на довгострокову перспективу - до 2027 року комісія повинна до 1 серпня 2018 го внести в апарат президента країни остаточний варіант документа. Мірзіёев рекомендував розробникам концепції звернути увагу на впровадження в процес нормотворчості сучасних технологій і повністю відмовитися від старої, бюрократичної і не виправдала себе системи.

Також буде переглянуто порядок внесення і просування законодавчих ініціатив (лобіювання). Якщо зараз правом пропонувати законопроекти мають лише вісім органів: президент, парламент Каракалпакстана, депутати законодавчої палати, кабінет міністрів, конституційний суд, верховний суд і генеральний прокурор, - то в подальшому цей список розшириться.

Відзначимо, що створення концепції передбачено першим пунктом державної програми по реалізації стратегії дій по п'яти пріоритетних напрямів розвитку Узбекистану в 2017-2021 роках.

У нормотворчій практиці Узбекистану є приклади невідповідності відомчих актів основним законам країни. Зокрема, в 2004 році хокім (мер) Ташкента Рустам Шоабдурахманов видав розпорядження №Р-043 про виселення з міста громадян, які не мають столичної прописки, що суперечить статті 28 Конституції країни, яка говорить, що «громадянин Республіки Узбекистан має право на вільне пересування по території республіки, в'їзд в Республіку Узбекистан і виїзд з неї, за винятком обмежень, встановлених законом». Також багато укази місцевих властей (правда, в основному, негласні) безпосередньо порушують становище 37-ї статті Конституції про заборону примусової праці.

Відзначимо, що згідно зі статтею 63 наказу Мін'юсту, при невідповідності проекту відомчого нормативно-правового акта Конституції і законам Узбекистану, іншим актам законодавства, що мають в порівнянні з ним більш високу юридичну силу, правилам законодавчої техніки, а також необґрунтованість і недоцільність застосування норм відсилань юридична служба повертає проект з відповідним висновком структурному підрозділу , відповідального за підготовку проекту. Але, як показує практика, це положення виконується не завжди.

Міжнародне інформаційне агентство «Фергана»

Новости