Управлінське рішення - це концентроване вираження процесу управління на його заключній стадії. Воно виступає як своєрідна формула управлінського впливу на керований об'єкт і таким чином зумовлює дії, необхідні для проведення змін в його стані.

Рішення повинні відповідати певним вимогам. Головні серед них - це обгрунтованість, чіткість формулювань, реальна здійсненність, своєчасність, економічність (визначається за розмірами витрат), ефективність (як ступінь досягнення поставлених цілей в зіставленні з витратами ресурсів). Як правило, рішення повинні прийматися там, де виникає проблемна ситуація; для цього менеджерів відповідного рівня необхідно наділити повноваженнями і покласти на них відповідальність за стан справ на керованому об'єкті.

Дуже важливою умовою позитивного впливу рішення на роботу організації є його узгодженість з раніше прийнятими рішеннями як по вертикалі, так і по горизонталі управління (якщо, звичайно, чергове рішення не спрямоване на кардинальну зміну всієї політики розвитку).

В організаціях приймається велика кількість найрізноманітніших рішень, що розрізняються між собою за змістом, термінами дії і розробки, спрямованості і масштабами впливу, рівнем прийняття, інформаційної забезпеченості і т.д. Їх класифікація дозволяє виділити класи або види рішень, що вимагають різного підходу до організації процесу управління і методам прийняття рішень, а також неоднакових за витратами часу і інших ресурсів (Додаток 3).

Важливим елементом процесу управління є люди, які беруть в ньому участь. Взагалі-то, практично кожен член організації регулярно приймає безліч найрізноманітніших рішенні, роблячи вибір між можливими варіантами своїх дій. Безсумнівно, що велика частина цих рішень приймається чисто рефлекторно, часто без глибокого обмірковування і без великих витрат часу. У той же час менеджерам і керівникам доводиться приймати і такі рішення, які мають величезне значення для роботи всієї організації і вимагають чималих ресурсів як для розробки, так і для реалізації.

Якщо проблема нескладна, а ситуаційні фактори зрозумілі і керовані, процес прийняття рішень може бути досить простий і швидкий. У цьому випадку після з'ясування проблемної ситуації приймається рішення, яке надає на неї прямий вплив і приводить систему (керований об'єкт) в стан, що відповідає заданому. Якщо проблемна ситуація не така очевидна, а її рішення неоднозначно, то процес прийняття рішень вимагає моделювання, яке дозволяє визначити етапи, процедури і методи вирішення.

Найпростіша, «ідеальна» схема прийняття рішень (рис. 1) передбачає, що процес являє собою прямоточне рух від одного етапу до іншого: після виявлення проблеми та встановлення умов і факторів, що призвели до її виникнення, проводиться розробка рішень, з яких вибирається краще . Кількість розроблюваних і розглянутих варіантів залежить від багатьох факторів, насамперед від наявних у розпорядженні розробників часу, ресурсів та інформації.

Мал. 1 Етапи процесу прийняття рішень

У табл.1 представлена ​​детальна структуризація процесу прийняття і виконання рішень, в якій поряд з виділенням чотирьох етапів показаний склад процедур, необхідних для реалізації цільових установок кожного етапу.

Перейти на сторінку:
1 2 3 4