- З цим постійним переведенням стрілок я вже зовсім загубилася, - каже Аліна, яка працює секретарем в офісі. - Незрозуміло, який час для нашої місцевості наше, природне. Одні кажуть, ніби московське нам ближче, інші, що, навпаки - київське ...

Як виявилося, Кременчук, на відміну від багатьох міст світу, живе за часом, близькому до теперішнього, географічної. Це якщо мова йде про зимовий час - до річного переведення стрілок, пояснює викладач географії школи №31 Людмила Підоріна.

- Україна розміщена у другому годиною поясі. І коли ми живемо за зимовим часом, то відповідаємо своєму часовому поясу. Літній ж, зі зрушенням на годину вперед, ввели для раціонального використання світлого дня і економії електроенергії. І в цей період наш час на одну годину відрізняється від світового, - каже вона.

Всього ж в Україні цілих три часових пояси! Тобто свого часу, яке відрізняється від київського, має бути в частині Луганської області і в деяких районах Закарпаття.

- Якби ми ввели ці часові пояси, то, приїхавши з Кременчука до Луганська, потрібно було б переводити стрілки на годину вперед, а в Чоп - на годину назад. Щоб не було таких незручностей, на всій території країни ввели однаковий час. У Китаї, наприклад, п'ять часових поясів, а час однакове - це просто зручно, - додає Людмила Підоріна.

Навіщо мучити стрілки?

Так чи необхідно переводити стрілки годинника? Це питання піднімали і вчені, і політики. Останні кажуть, що завдяки переведенню часу Україна економить 2% від загальрічного споживання енергоресурсів. Правда, економічних розрахунків, які б підтвердили цю цифру, нам знайти не вдалося. Наші колеги з газети «Вечірній Харків», перевіряючи цю інформацію, зверталися в Мінекономіки, Держспоживстандарт, «Укренерго». Але чітких відповідей так і не отримали. У НКРЕ неофіційно повідомили, що великий економії при переході на літній час не спостерігають. А фахівець Держенергонагляду приватно пояснив, що, на його думку, переведення годинників був ефективний в епоху величезних енергетичних навантажень, коли заводи працювали в три зміни. Зараз в цьому особливої ​​потреби немає.

Піти від переведення стрілок в 2011 році пропонував нардеп минулого скликання ВР Олег Надоша. На його думку, українцям зручніше було б жити в літньому часі, яке на годину попереду істинного. Верховна Рада підтримала нардепа і проголосувала за законопроект. А потім передумала і через пару місяців «переголосувала назад». Втім, майже такої ж точки зору дотримується і доктор технічних наук Микола Блінов.

- Повернення на зимовий час в жовтні до економії електроенергії не приводить. Як виявилося, це робиться виключно для того, щоб взимку люди не вставали набагато раніше сходу сонця. Тому перехід на зимовий час не виправданий. З точки зору здорового глузду, раціонально повернутися до декретного часу (вся країна цілий рік живе за літнім часом - ред.), Відмовитися від щорічного переведення годинників і жити при незмінному відліку, який буде відрізнятися на одну годину вперед в порівнянні з поясним часом. Такий ритм життя, з біологічної точки зору, найбільш сприятливий для людини, - зазначає вчений.

З ним не згоден його колега, кандидат фізико-математичних наук, доцент Олександр Дмитрієвський. Він вважає, що введення постійного літнього часу призведе до ще більшої плутанини.

- Введення літнього часу влітку і скасування його взимку - не примха чиновників, а природна особливість відліку часу жителями помірних поясів, - говорить він.
Коли годинник 12 б'ють ?!

Система обчислення часу, до якої ми звикли, досить умовна: реальний час залежить лише від положення Сонця, а не від правил і постанов. Воно може відрізнятися не тільки в межах країни, але навіть в межах області або міста.

- Ми живемо в злагоді з Сонцем, - пояснює Олександр Дмитрієвський. - Для повсякденного життя важливо положення Сонця на небі і час доби. Однак місцевий час залежить від довготи. Чим схід місцевість, тим більше місцевий час, ніж на захід від, тим воно менше. Тому в різних районах міста, який тягнеться із заходу на схід, місцевий час різний, воно може відрізнятися на кілька хвилин. Ще більш різниться час в межах області. Але це незручно. Вихід знайшли такий. Землю умовно ділять на сектори, які називають часовими поясами. Вона стає чимось схожа на кавун. Приймається, що на території часового поясу час одне і те ж, а в двох сусідніх часових поясах - відрізняється на одну годину.

Але для кожної місцевості можна обчислити і справжнє час. В Інтернеті є сайти, які допоможуть зробити розрахунки - досить задати час сходу і заходу сонця. Так, перевіривши «правильність» кременчуцького часу, бачимо, що, наприклад, в березні реальний час відстає від сонячного всього на 7 хвилин. А вже в квітні, після переведення стрілок, реальний, сонячний полудень настане, коли годинник покаже 12.50.

Як змінювали час

Розділити всю Землю на часові пояси по 15 градусів в кожному, а за нульову лінію взяти Грінвічський меридіан запропонував інженер-зв'язківець. У 1883 році цю ідею прийняв уряд США. Потім нововведення дійшло і до СРСР. Після введення в 1919 році системи часових поясів почалися і досліди з переведенням стрілок. Їх хаотично рухали вперед-назад аж до 1930 року. У 1930-му в країні ввели так зване «декретний час», тобто стрілки перевели на годину вперед щодо поясного часу. З тих пір і до 1 квітня 1981 року наша країна вже, по суті, жила за літнім часом. Переходити на те літню пору, на яке ми переходимо зараз, додатково до вже існуючого почали з 1 квітня
1981 року. Таким чином, з квітня по жовтень жителі СРСР жили «попереду планети всієї», випереджаючи поясний час вже на дві години. У березні 1991 року на всій території СРСР скасували декретний час, і в Україні залишилося тільки зимовий \ літній.

Як жили до переведення годинників?

- До ХХ століття проблема літнього часу не виникало: кожен населений пункт жив за своїми годинах, зазвичай це було місцеве середній сонячний час, - згадує Олександр Дмитрієвський. - І взагалі, для більшості людей минулого точний час регулятором житті не було. Наприклад, на початку 50-х років минулого століття, коли я був хлопчиськом, робочим давали три гудка. Перший - підйом. Другий - початок роботи. Третій - кінець роботи. І все! Робітникам не потрібно було дивитися на годинник.
Велика різниця: чому Москва попереду

Порахувати різницю в часі між Україною і іншими країнами досить складно ще й тому, що багато держав відмовилися переходити на літній час. Сьогодні його використовують 82 держави. 159 країн не користуються цією системою. Мабуть, найбільша плутанина вийшла у нас з Росією. Історія, чому так вийшло, досить довга. Якщо говорити коротко, то географічно Москва, як і Україна, відноситься до другого поясу. Тобто час там має бути таке ж, як і в Києві. Але росіяни вирішили, що зручніше буде, якщо московський час буде обчислюватися по третьому поясу. На додачу до цього з весни 2011 року вся Росія перейшла на літній час, яке стало постійним. Тому, коли в Україні зимовий час, Москва «летить» попереду на 2 години. А з приходом квітня різниця скорочується до однієї години.