Безвізовий режим між Україною та ЄС може заробити в найближчі місяці. Фото: AFP

Шлях України до безвізового режиму з ЄС: чому так довго і що залишилося пройти Зеленюк Христина https://cdn.segodnya.ua/img/article/7476/57_main.jpg https://cdn.segodnya.ua/img/article/ 7476 / 57_tn.jpg 2016-09-01T08: 14: 13 + 03: 00 Політика Через вісім років після започаткування безвізового діалогу між Україною та ЄС залишилося пройти лише формальні процедури і не зганьбитися з електронним декларуванням

У понеділок, 5 вересня, питання про скасування віз для українців розгляне Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європарламенту, після чого його винесуть на голосування в Європарламенті та Раді ЄС. Українські чиновники, відповідальні за євроінтеграцію, сподіваються, що в листопаді-грудні відбудеться саміт Україна-ЄС, де і оголосять заповітну дату введення безвіза. Для цього Україна виконала останню вимогу - сьогодні запустили систему електронних декларацій чиновників. Але експерти побоюються, що Рада може знову зіпсувати репутацію країни на міжнародній арені і поставити під загрозу отримання безвізового режиму, якщо візьметься міняти закон про електронне декларування. Міністр юстиції Павло Петренко вже заявив, що відкритість інформації в певних розділах електронного реєстру несе загрозу особистому житті і майну декларантів. За словами експертів, правками до закону хочуть закрити доступ до інформації про доходи третіх осіб - далеких родичів декларанта або людей, які проживають з ним. І, швидше за все, топ-чиновники (президент, міністри, депутати) будуть тягнути з подачею своїх декларацій, поки Рада не змінить закон, що знову ставить під загрозу отримання безвізового.

ШЛЯХ ОБІЦЯНОК І РЕФОРМ. До безвізового режиму, якщо починати відлік від офіційного старту діалогу з Євросоюзом, Україна йшла довгих вісім років. Бурхливо робота закипіла після підписання Плану дій з візової лібералізації в 2010 році. Документ визначав чіткі вимоги, які Україна повинна виконати, щоб ЄС відкрив свої кордони для українців. За всі ці шість років Верховна Рада прийняла з сотню нормативних актів: ми поступово переходимо на біометричні паспорти, змінили правила перетину кордонів, посилили контроль над незаконною міграцією, і найголовніше, з чим у нас виникало найбільше проблем, - взяли з десяток законів в сфері боротьби з корупцією.

Були навіть випадки, коли в Плані дій щодо візової лібералізації не було пунктів про необхідність прийняття того чи іншого антикорупційного закону. Але, наприклад, позафракційний Віктор Чумак розповідав Сегодня.ua, що нардепи і представники громадянського суспільства спеціально вимагали європейських дипломатів і чиновників внести той чи інший закон до переліку умов для отримання безвізового. Це було таким елементом тиску на українську влада , Яка опиралася змінам. Інакше багато гучні закони, які зараз дуже допомагають журналістам і експертам виводити на чисту воду корупціонерів, так ніколи і не були б прийняті.

Найрезонансніші з них: закон про Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Нацагентстві щодо запобігання корупції (НАПКА), протидії корупції, внесення змін до закону про Генеральну прокуратуру в частині повноважень Спеціальної антикорупційної прокуратури, внесення поправки в трудове законодавство про недопущення трудової дискримінації сексменшин, закони про арешт і спецконфіскаціі майна корупціонерів, і гучний закон про електронне декларування доходів чиновників.

Однак восени минулого року за ніч десь під столом змінили до невпізнання закони про спецконфіскаціі та майно корупціонерів. Тоді глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін приводив Сегодня.ua один з найяскравіших прикладів: "Неможливо буде конфіскувати" Лексус "коханки, придбаний за хабар, адже спецконфіскацію у третіх осіб, яка була частково введена в 2013-му на вимогу ЄС, в 2015- м, під прикриттям все тих же вимог ЄС, хочуть взагалі вбити ".

А із закону про електронне декларування доходів чиновників хотіли прибрати норму про два роки в'язниці за брехню в декларації. Хоч і з боями, закони про спецконфіскаціі і арешт майна корупціонерів, Спеціальної антикорупційної прокуратурі (з урізаними повноваженнями ГПУ впливати на неї) в пакеті з ще 13-ти безвізовими законами восени 2015 го Рада таки прийняла. І залишалося виконати п'ять додаткових вимог, які Єврокомісія виставила Україні в грудні 2015-го:

- запустити Національне антикорупційне бюро і Спеціальну антикорупційну прокуратуру до кінця першого кварталу 2016- го (виконано);

- забезпечити незалежність САП шляхом внесення змін до закону про прокуратуру (виконано);

- запустити роботу Нацагентства по запобіганню корупції до кінця першого кварталу 2016- го (виконано номінально);

- внести зміни в закони про спецконфіскаціі і арешт майна корупціонерів (виконано);

- закласти в держбюджет гроші на роботу антикорупційних органів (виконано).

Здавалося б, проблем бути не повинно. Але, так уже, напевно, історично склалося, що без сюрпризів наші політики жити не можуть. Ще один гучний скандал стався на початку цього року, коли однією правкою до держбюджету терміни введення електронного декларування доходів чиновників (цим займається НАПКА) зрушили на 2017 рік. І знову втрутилася громадськість і експерти, скандальну правку прибрали і 20 квітня Європейська комісія пропонує Європарламенту і Ради Європейського Союзу скасувати візи для громадян України.

ДАТИ І ПЕРЕШКОДИ. Виконавши роботу над помилками, Україні залишалося покірно чекати, поки європейська бюрократія пропустить рішення про скасування віз через всі свої відомства.

"Україна виконала понад 140 вимог для лібералізації візового режиму з Євросоюзом, і у нашого західного партнера немає підстав, щоб відмовити в цьому українцям", - заявляв Петро Порошенко.

Зараз ми чекаємо схвалення Комітету з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ Європарламенту, після чого українське питання винесуть на голосування в Європарламенті (ЄП) та Раді ЄС. Засідання профільного комітету ЄП призначено на 5 вересня. "І якщо комітет на цьому слуханні схвалить доповідь, то наступним етапом уже буде пленарне розгляд (на засіданні Європарламенту - Авт.), - сказав Сегодня.ua науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко . - Якщо нічого екстраординарного не станеться, до кінця осені рішення по Україні має бути прийнято усіма органами Європейського союзу ".

"Зараз така тонка гра, щоб не дати нашим партнерам в ЄС аргументів, чому Україні потрібно, наприклад, відтягнути, переглянути і т.д. Тому ми і повинні чітко сказати, щоб всі процедури пройшли максимум в жовтні. Щоб під час голосування в європейському парламенті ми не бачили виступів різних парламентаріїв, хоча вони і так будуть, що Україна не заслужила або ще щось ... Ну і очевидно ми зі свого боку повинні і далі демонструвати, що наш курс на реформування країни незмінний. що ми електронне декларування робимо на самому д ледве сертифікованим. І ще один важливий законопроект, співавтором якого я є, його прийняття вже на цій сесії було б додатковим позитивним сигналом для ЄС, - це передача НАБУ самостійного прослуховування під час здійснення своїх розслідувань. Особливо після конфлікту НАБУ і ГПУ, який особливо резонансно пройшовся в ЄС ", - сказала Сегодня.ua глава парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко.

Точну дату введення безвізового режиму, ймовірно, озвучать на саміті Україна-ЄС, проведення якого очікують в листопаді-грудні. Правда вже зараз в українських і європейських дипломатичних колах все частіше звучить дата скасування віз посилання - 1 січня 2017 року. "Саміт - це політичне питання. Сторонам хочеться, щоб саміт був пов'язаний з успіхом. І таким успіхом може бути оголошення про дату безвізового режиму. Природно, така дата може бути названа не раніше листопада. Є й інші важливі питання. Є надія, що вони також будуть вирішені до листопада - це, наприклад, зрушення в питанні остаточної ратифікації ЄС Угоди про асоціацію, яка підвисали через референдум в Нідерландах. Юристи ЄС повинні знайти прийнятне правове рішення, щоб завершити процес ратифікації (можливо, без соглас я Нідерландів - Авт.) ", - вважає Олександр Сушко.

"Питання в чому? Самі європейці між собою зараз в Нідерландах і Брюсселі не знають, як вийти з цієї ситуації. Вони один на одного перекладають відповідальність. Зокрема, під час візиту спікера парламенту Нідерландів в Україні, ми цікавилися у голландської делегації, що вони нам можуть запропонувати, тому що Україна проти повторної ратифікації і повторних консультацій. Так ось вони ще самі не знають, що робити ", - сказала" Сегодня.ua "Ганна Гопко.

Будуть намагатися до фінального голосування в Європарламенті та Раді ЄС щодо українського питання прив'язати і офіційне надання Єврокомісії права в односторонньому порядку припиняти дію бізвізового режиму. Багато в чому через це саміт Україна-ЄС перенесли з 19 травня на осінь - європейці просто не встигали розробити відповідний закон. Євросоюз йде на такий захід через гострий міграційного кризи, який просто захлеснув деякі європейські країни.

Якщо голосування щодо законодавчих ініціатив Єврокомісії та українського питання пройдуть синхронно, проблем зі скасуванням віз з січня 2017 року бути не повинно. Але нещодавня заява міністра юстиції Павла Петренка дає привід задуматися про зворотне. За його словами, зараз ведеться широка дискусія про внесення змін до закону про електронне декларування. Джерела у фракції БПП підтвердили "Сегодня.ua", що такі розмови серед депутатів дійсно ведуться. Більш того, вже розпочато розробку такого законопроекту. І це після дивом пережитого скандалу з запуском системи електронних декларацій, що безпосередньо пов'язано з отриманням Україною безвізового режиму. Як і прийнятий закон про електронне декларування, який виписаний за європейськими нормами.

"Будь-які зміни до законодавства в галузі запобігання корупції, повинні бути узгоджені з нашими міжнародними партнерами. Ми не дамо жодного шансу, щоб зірвати безвізовий режиму. Якщо питання і з'явиться, а дійсно ведеться широка дискусія з приводу того, що відкритість інформації в певних розділах цього реєстру (е-декларацій НАПКА - Авт.) несе загрозу життю і майну декларантів. Ми знаємо, що в Україні, м'яко кажучи, криміногенна обстановка неспокійна, і коли в деклараціях є інформація про готівці, кото а перебуває вдома, про якомусь цінне майно, - це пряма наводка для представників злочинного світу. Але моя позиція дуже чітка: якщо з'явиться така ініціатива від депутатського корпусу, вона повинна пройти обговорення, як з урядом країни, так і з представниками Єврокомісії " , - сказав міністр юстиції.

За словами міністра можна зробити висновок, що якщо і будуть вносити правки в закон про електронне декларування, то такі, які закриють доступ до інформації про готівку або антикваріат, якими володіють чиновники. Правда, за інформацією експертів, цей перелік дещо ширше. "Ймовірно (в публічному доступі законопроекту ще немає), вони готуються закрити інформацію, наприклад, про майно, яке зареєстроване на інших осіб. Особливо на осіб, з якими декларант не живе в сімейних або шлюбних відносинах. Тобто, вони можуть спробувати прибрати з публічного доступу інформацію, яка найбільш цінна для журналістів, тому що зазвичай майно записують на людей, з якими не перебувають у шлюбі ", - сказала Сегодня.ua юрист Центру протидії корупції Анастасія Красносільська.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Підписуйтесь на нашу розсилку