1. Мислення в дошкільному віці
2. Пам'ять в дошкільному віці: чим примітна?
3. Гра - провідна діяльність дошкільника
4. Розвиток особистості: емоційна сфера
5. Розвиток особистості дошкільника: мотиваційна сфера
6. Самосвідомість в дошкільному віці

Перш ніж ми поговоримо про те, в чому полягають психологічні особливості дітей дошкільного віку, відзначимо, що в групу дошкільнят потрапляють діти від 3 до 7 років. У цьому віці спілкування малюків вже не обмежується тільки сімейним колом. Велика частина дітей відвідують дитячі садки і школи раннього розвитку, бувають в гостях, подорожують разом з батьками.

Не дивно, що дошкільнята отримують можливість відкривати для себе світ з іншого боку, в тому числі і з боку людських відносин.

Процес розвитку мови завершується приблизно до 5 років. Мова малюків до цього часу стає засобом не тільки спілкування, а й мислення. Дитина починає усвідомлювати особливості власної вимови, пишається значно поповнити словниковий запас слів. Діти намагаються грамотно формулювати пропозиції, змінюючи відмінки і закінчення слів, активно користуються непрямою мовою. До 7 років діти з легкістю вміють:

Дошкільнята поступово освоюють все форми усного мовлення, повністю копіюючи манеру розмови дорослих. Вони з задоволенням практикують монологи, ведуть діалоги з родичами і друзями, багато розповідають і спілкуються.

Сприйняття набуває цілеспрямований, осмислений і аналізує характер, тоді як афективний характер мови відходить на другий план. Дитина стає більш спостережливим і допитливим, намагається застосовувати назву якостей предметів, шукає зв'язок між об'єктами, робить висновки.

Мислення і сприйняття в дошкільному віці - взаємопов'язані поняття, що зайвий раз підтверджує наочний образ мислення.

Мислення в дошкільному віці

Головна особливість розвитку мислення в дошкільному віці - це перехід до наочно-образному його типу, а до 7 років - до словесного. Діти, як і раніше мислять образно і нездатні на логічні висновки, аналогічні дорослим. При цьому вже тепер вони здатні не тільки міркувати, але і знаходити рішення для складних завдань в разі успішного запам'ятовування і при наявності необхідного часу. Допомогти дитині в пошуку рішення можна, якщо організувати його дії, на основі яких він зробить висновок, або ж привести йому знайомий особистий приклад.

Якщо завдання для дошкільника зрозуміла і становить певний інтерес, він зможе думати логічно і обов'язково знайде правильне рішення. Приблизно до 6-7 років у дітей з'являється здатність узагальнювати і проводити логічні ланцюжки, що особливо важливо для розвитку інтелектуальних здібностей.

Пам'ять в дошкільному віці: чим примітна?

У дошкільному віці діти запам'ятовують несвідомо, не ставлячи перед собою такої мети. В основному в пам'яті у них залишаються цікаві події або словесний матеріал, який викликав певні емоції, наприклад казки або вірші.

Формування усвідомленої пам'яті починається тільки до 4-5 років. Найбільшу частину інформації малюк запам'ятовує під час гри або в процесі виконання доручень батьків, вихователів.

Гра - провідна діяльність дошкільника

Гра займає основну частину часу дитини в дошкільному віці. На цьому етапі розвитку особливого значення для малюків мають герої, описані в казках і оповіданнях, з якими їх знайомлять дорослі.

Малюки звертають велику увагу на оцінку власних дій і дій їхніх однолітків дорослими, крім того, для них важливо, як ставляться батьки до вчинків героїв їх улюблених сказок.Так, після прослуховування казки або розповіді малюк обов'язково постарається обговорити з батьками поведінку героїв, розділяючи їх на позитивних і негативних.

У житті дитини вже формуються певні правила і норми поведінки, які стають все складніше. Дорослі намагаються домогтися виконання дітьми правил, самі ж дошкільнята пробують давати адекватну оцінку своїм вчинкам, беручи до уваги те, чого очікують від них дорослі. Таким чином починається формування особистості. Вже на 3 роки в лексиконі малюка переважає фраза «я сам», якій він хоче показати готовність бути самостійним. На цьому етапі розвитку дитина усвідомлює власне «я» і намагається перевірити рівень особистих можливостей.

Розвиток особистості неможливо без діяльності малюка. У кожному віці можна виділити основний вид діяльності. У дошкільнят це, як вже було зазначено, гра. Причому не просто гра, а сюжетно-рольова, де він отримує можливість спробувати на собі роль дорослого, копіюючи манеру його поведінки.

Гра є не тільки основним видом діяльності дитини з 3 до 7 років, а й основою для його активного особистісного розвитку.

Саме гра сприяє формуванню у малюка якостей, важливих для життя в суспільстві. Копіюючи поведінку дорослих, дитина отримує можливість зануритися в навколишній світ глибше, познайомитися з діяльністю оточуючих його людей, дізнатися про особливості їхнього життя.

Сюжетно-рольові ігри на етапі дошкільного розвитку допомагають формуванню мислення і уяви у дитини. Малюк сам собі ставить цілі і встановлює правила, після чого намагається їх дотримуватися. В результаті в такій невимушеній формі відбувається тренування сили волі.

В ході гри дитина вчиться жити з урахуванням соціальних і моральних норм в простій формі. Граючи якусь роль, малюк виділяє для себе саме ті правила, з якими він стикається в житті, і поступово вони стають для нього нормою поведінки.

Допомога дошкільнику в організації ігрової діяльності входить в завдання дорослих. Важливо розуміти, що мова йде про спеціальні сюжетно-рольових розвиваючих, а не спонтанних іграх, де малюки зможуть випробувати себе в ролі дорослих.

Розвиток особистості: емоційна сфера

Особистість дитини починає формуватися в дошкільному віці, як і його особистісні механізми. В цей же час формується емоційна сфера.

На цьому етапі розвитку діти краще контролюють власні емоції, які у них як і раніше надзвичайно насичені та повні. У дошкільнят дитячі спонукання об'єднуються з їхніми уявленнями, в силу чого перші перебудовуються. Таким чином здійснюється перехід від основних мотивів, спрямованих на об'єкти ситуації, до бажань, які безпосередньо пов'язані з представленими об'єктами, розташованими в «ідеальному» плані.

Дитина робить основні дії, беручи за основу не саме предмет, а уявлення про нього і про результат, на який він розраховує в самому найближчому майбутньому. Емоції, що мають відношення до уявлень, сприяють передбаченню підсумків дій дитини. Механізм цей полягає в наступному: дитина формує емоційний образ, який відображає очікуваний в майбутньому результат і оцінку подій дорослими.

Таким чином, можна зробити висновок, що емоційно передбачаючи наслідки вчинків, дошкільник прекрасно розуміє, добре він робить чи ні. Цей механізм є основою емоційної регуляції дій дошкільника.

Варто відзначити зміни в структурі емоційних процесів. Тепер вони включають в себе:

Дошкільник здатний радіти чи сумувати як з приводу того, чим він зайнятий зараз, так і думаючи про те, що чекає його в майбутньому. Глибина переживань дитини на цьому етапі розвитку разюча: коло емоцій стає ширше, розвивається здатність співпереживати і проявляти співчуття до оточуючих.

Для того щоб діяльність дошкільника продовжувала сприяти формуванню повноцінної особистості, вона повинна бути емоційно забарвленої. Тобто дитина повинна робити тільки те, що викликає у нього інтерес і, відповідно, позитивні емоції.

Розвиток особистості дошкільника: мотиваційна сфера

Одним з найбільш значущих механізмів, що формуються на цьому етапі розвитку, можна вважати мотиваційну сферу. супідрядність мотивів починається в ранньому дошкільному віці і з часом продовжує вдосконалюватися.

Якщо раніше дитина хотіла кількох речей однаково сильно, не розуміючи, як зробити вибір, коли він був необхідний, то в дошкільному віці мотиви мають різну значимість, і зробити вибір дитині стає на порядок простіше. Більш того, до 6-7 років дошкільник вже вміє придушувати власні спонукання, змушуючи себе ігнорувати викликають інтерес предмети.

Прояв такої сили волі стає можливим завдяки серйозної мотивації, яка може виступати в ролі певних «стоп-сигналів». Наприклад, сприятиме стримуванню можуть дорослі, в присутності яких знаходиться дитина.

Саме зовнішній контроль необхідний малюкові на початковому етапі формування мотиваційної сфери. Згодом він зможе стримуватися самостійно, уявляючи собі присутність дорослого, який буде впливати на регулювання його поведінки.

Для дитини важливо отримати похвалу дорослих і захистити себе від негативних зауважень. Усвідомлення цього впливає на діяльність малюка. Він з цікавістю здатний займатися чимось, якщо у нього все виходить, і з гіркотою відмовляється від діяльності, якщо щось не виходить - тільки зі страху невдачі.

Продовжувати діяльність навіть в разі неуспіху, вносити в неї корективи для того, щоб щось виправити, дитина зможе тільки до 6-7 років, тобто на заключному етапі дошкільного розвитку. Саме в цей час формується особистісна мотиваційна система дошкільника, у якої виявили ієрархія мотивів.

Побудова стійкої мотиваційної системи триватиме до підліткового віку. У дошкільному ж віці дитина тільки встає на шлях засвоєння етичних норм, аналізуючи спочатку чужі вчинки, а потім і власні, беручи до уваги відомі йому правила моралі.

Самосвідомість в дошкільному віці

Самосвідомість можна сміливо назвати головним новотвором дошкільника. Тільки після 5 років емоційна самооцінка стає підмогою для розвитку самооцінки. Спочатку дитина оцінює себе так, як це роблять оточуючі його дорослі, тому в більшості випадків оцінка ця завищена. Справа в тому, що часто батьки мають спотворені уявлення про особливості дитини, в результаті чого їх очікування стають невиправданими. Така ж ситуація буде і з самооцінкою дитини.

Дошкільник вже чітко ідентифікує себе як представника певної статі, передаючи емоції і переживання, має уявлення про норми поведінки, відмінних в залежності від статевої ознаки. Так, наприклад, хлопчики в цьому віці вже знають, що їм потрібно бути сильними і мужніми.

Дівчата намагаються бути м'якими, витонченими і акуратними. Уже на завершальній стадії дошкільного розвитку у дітей відбувається поділ ролей в іграх. Дівчата грають в дочки-матері, хлопчики - в війну, солдатиків, машинки. Приблизно до 6-7 років діти вміють розділяти час на минуле, сьогодення і майбутнє, бачити себе в ньому.

На закінчення відзначимо, що головне заняття для дошкільника - це гра. В процесі гри в ненав'язливій формі дитина пізнає світ дорослих з усіма його правилами і нормами, вчиться спілкуватися з однолітками. У цей період малюк є творчою натурою у всьому, має власну логіку і активно розвивається як особистість.