Статьи

Поняття, класифікація та оцінка фінансових вкладень, зміни оцінки окремих видів вкладень

  1. Поняття і класифікація фінансових вкладень зауваження 1 Фінансові вкладення являють собою активи...
  2. Оцінка фінансових вкладень

Поняття і класифікація фінансових вкладень

зауваження 1

Фінансові вкладення являють собою активи підприємства, які призначені для збільшення капіталу і отримання інших економічних вигод. Правила формування інформації про фінансові вкладення підприємства в бухгалтерському обліку та звітності визначено ПБУ19 / 02 « Облік фінансових вкладень ».

До фінансових вкладень відносяться:

  • державні, муніципальні цінні папери, а також цінні папери інших компаній;
  • вклади в статутні капітали інших підприємств;
  • вклади за договорами простого товариства;
  • надані стороннім компаніям позики, депозитні вклади, дебіторська заборгованість, отримана на підставі поступки права вимоги.

Згідно з пунктом 2 ПБУ19 / 02 для прийняття до бухобліку активів у складі фінансових вкладень потрібно одноразове виконання всіх умов:

  • наявність правильно оформлених документів, які підтверджують існування права компанії на фінансові вкладення;
  • перехід до компанії фінансових ризиків, викликаних фінансовими вкладеннями;
  • здатність приносити економічні вигоди в потенціалі у вигляді відсотків, дивідендів або приросту їх вартості.

Нічого не зрозуміло?

Спробуй звернутися за допомогою до викладачів

Види фінансових вкладень:

  • акції власні, викуплені в акціонерів акціонерним товариством з метою подальшого перепродажу або анулювання;
  • векселі, випущені компанією-векселедавцем компанії-продавцеві при розрахунках за реалізовані товари, роботи, послуги;
  • вкладення компанії в майно матеріально-речової форми, а також до майна, яке далі буде надаватися в тимчасове користування третім особам;
  • дорогоцінні метали, твори мистецтва, ювелірні вироби, інші аналогічні цінності не пов'язані зі звичайною діяльністю.

На сьогоднішній день відсутня єдина класифікація фінансових вкладень, проте, виділяють певні класифікаційні ознаки.

Класифікуються фінансові вкладення за видами:

  • цінні папери;
  • вклади в статутний капітал;
  • вклади в просте товариство;
  • надання позик іншим компаніям.

Цінний папір являє собою документ, який засвідчує майнові права, здійснення яких можливе лише при його пред'явленні.

До числа цінних паперів відносяться:

  • державні облігації,
  • облігації,
  • векселі,
  • акції,
  • інші документи.

Цінні папери згідно майнових прав, які вони засвідчують, поділяються:

  • часткові,
  • боргові,
  • похідні.

Часткові цінні папери емітуються в зв'язку з вкладами в статутні капітали інших підприємств. До даного виду цінних паперів зокрема відносяться акції інших акціонерних товариств.

Боргові цінні папери випускаються у зв'язку з борговими зобов'язаннями. До цього виду цінних паперів відносяться облігації комерційних підприємств, векселі , а також державні , Муніципальні цінні папери.

Похідні цінні папери - це особливі фінансові вкладення, до яких відносяться опціони. Цінні папери за суб'єктами прав, ними засвідчених, підрозділяються в такий спосіб:

  • іменні,
  • на пред'явника,
  • ордерні.

В іменних цінних паперах інформація про власників доступна емітенту реєстру власників цінних паперів, а перехід прав на них і реалізація закріплених ними прав потребують обов'язкової ідентифікації власника.

В цінних паперах на пред'явника здійснення прав за ними не вимагає ідентифікації власника. В ордерних цінних паперах перехід прав здійснюється шляхом вчинення на ній написи - індосаменту. Цінні папери за формою поділяються на:

  • цінні папери в документарній формі, тобто на папері;
  • цінні папери в бездокументарній формі.

Акція - це цінний папір, який дає право його власникові на отримання певної частини прибутку акціонерного товариства як дивідендів, а також на участь в управлінні товариством і на частину майна після ліквідації АТ. Облігація - цінний папір, який дає право власнику на отримання від емітента облігації номінальною вартістю або іншого майнового еквівалента.

Вексель - цінний папір, який засвідчує зобов'язання нічим не обумовлене. Внесок до статутного капіталу - це вкладення коштів підприємства в грошовій або негрошовій формі до статутного капіталу інших підприємств, які мають на меті отримання доходу від участі в діяльності іншої компанії.

Внесок в просте товариство являє собою фінансові вкладення підприємства, які здійснюються шляхом внесення коштів у спільну діяльність з метою отримання прибутку.

Надання іншим компаніям позик - фінансові вкладення, з метою отримання доходу в якості відсотків за позикою. Заборгованість юридичних і фізичних осіб перед організацією є дебіторською заборгованістю для неї. Дебіторська заборгованість може бути продана організацією третім особам. Для них дебіторська заборгованість, придбана на підставі поступки права вимоги, є фінансовим вкладенням.

зауваження 2

Підприємство може отримати дохід за набутою дебіторської заборгованості, якщо буде мати місце перевищення отриманої суми при подальшій відступлення права вимоги або припинення зобов'язання, над витратами з придбання даного вимоги.

Облік фінансових вкладень

Фінансові вкладення, як довгострокові, так і короткострокові відображають у бухобліку на 58 активному рахунку «Фінансові вкладення», до якого відкривають субрахунки:

  • 58.1 «Паї й акції»;
  • 58.2 «Боргові цінні папери»;
  • 58.3 «Надані позики»;
  • 58.4 «Внески за договором простого товариства».

Підприємство зобов'язане вести аналітичний облік всіх фінансових вкладень. При цьому в аналітичному обліку короткострокові і довгострокові фінансові вкладення враховуються окремо.

Оцінка фінансових вкладень

Відповідно до ПБУ19 / 02 фінансові вкладення оцінюються в момент їх прийняття до бухгалтерського обліку, а також на стадіях поточного обліку і при вибутті.

Фінансові вкладення приймаються до обліку за їх первісною вартістю. Первісна вартість визначається в залежності від порядку придбання чи надходження вкладень.

Фінансові вкладення, придбані за плату, оцінюються на основі фактичних витрат підприємства на їх придбання, за мінусом ПДВ і інших відшкодовуються податків.

До витрат на придбання активів у вигляді фінансових вкладень відносяться:

  • суми, сплачені за договором продавцю;
  • суми, сплачені за інформаційні та консультаційні послуги, зумовлені придбанням цих активів;
  • винагороди, сплачені посереднику, через якого придбані активи у вигляді фінансових вкладень;
  • інші витрати, прямо пов'язані з придбанням активів у вигляді фінансових вкладень.

Перелік витрат на придбання фінансових вкладень відкритий і передбачає включення до первісної вартості інших витрат, безпосередньо обумовлених придбанням активів у вигляді фінансових вкладень.

Вартість фінансових вкладень, які були внесені в рахунок внеску до статутного капіталу підприємства, визначається на основі їх грошової оцінки, яка узгоджується засновниками.

Вартість фінансових вкладень, які компанія отримала безоплатно, розраховується виходячи з їх ринкової вартості на момент прийняття до обліку.

Фінансові вкладення, придбані відповідно до угод оплатою негрошовими засобами, оцінюються виходячи з вартості активів, переданих, що підлягають передачі підприємством.

Вартість фінансових вкладень, які були внесені в рахунок внеску компанії-товариша за договором простого товариства, визначається на основі грошової оцінки, узгодженої в договорі.

Первісна вартість фінансових вкладень, придбаних в іноземній валюті, враховується в рублях перерахунком валюти за курсом ЦБ РФ на момент прийняття фінансових вкладень до бухобліку.

Цінні папери, які не є власністю компанії, але знаходяться в її користуванні, розпорядженні приймаються до обліку в оцінці, зазначеної в договорі.

Первісна вартість вкладень може змінюватися. Для цілей подальшої оцінки, фінансові вкладення поділяються на дві групи:

  • вкладення, з обумовленою поточною ринковою вартістю;
  • вкладення, з невизначуваним ринковою вартістю.

Фінансові вкладення, відносяться до першої групи, підлягають відображенню в бухзвітності на кінець періоду за поточною ринковою вартістю за рахунок коригувань оцінки на попередню звітну дату. Дані коригування можна виробляти щомісяця або квартал. Результати коригування підлягають списанню на фінансові результати у вигляді інших доходів і витрат.

Виникаючі різниці в результаті переоцінки фінансових вкладень відображаються по кредиту або за дебетом 91 рахунка «Інші доходи і витрати». З фінансових вкладень, за якими неможливо визначити їх поточну ринкову вартість, при появі ознак знецінення необхідно створити резерв під знецінення фінансових вкладень.

зауваження 3

В даному випадку знецінення фінансових вкладень - це істотне стійке зниження їх ціни нижче розміру економічних вигод, які підприємство розраховує отримати в звичайних умовах своєї діяльності.

Резерв під знецінення фінансових вкладень створюється на суму різниці між обліковою та розрахунковою вартістю вкладень. Для обліку наявності і руху резервів під знецінення підприємства використовують 59 рахунок «Резерви під знецінення фінансових вкладень».

Нічого не зрозуміло?

Новости