Офіційні дані митної статистики по Забайкальському краю за минулий рік стають відомими, як правило, на початку лютого. Але опубліковані в листопаді дані про підсумки зовнішньоекономічної діяльності краю дозволяють зробити попередні оцінки про розмір зовнішньоторговельного обороту і обсягах і структурі експорту та імпорту нашого регіону.

Очікується, що за підсумками зовнішньоекономічної діяльності краю за 12 місяців 2011 року Забайкальський край значно поліпшить такі показники, як товарообіг зовнішньої торгівлі, експорт та імпорт.

За підсумками січня-вересня минулого року, зовнішньоторговельний оборот Забайкальського краю виріс до 566 мільйонів доларів, що в 1,7 рази або на 235 мільйонів доларів більше, ніж за аналогічний період 2010 року. Частка експорту в товарообігу регіону склала 30,8%, імпорту - 69,2%. У порівнянні з січнем-вереснем 2010 року експорт зріс в 2,3 рази, імпорт збільшився в 1,5 рази. Неважко здогадатися і підрахувати, що сальдо зовнішньоторговельного балансу за 9 місяців 2011 року для Забайкальського краю було негативним і склало 217,344 мільйона доларів не на нашу користь.

Головним зовнішньоторговельним партнером Забайкальського краю залишається Китай. На частку КНР припадає 80,7% всього товарообігу зовнішньої торгівлі регіону. У порівнянні з аналогічним періодом 2010 року, товарообіг з цією країною збільшився на 42,4% або на 135,9 мільйона доларів. Торгівля з Китаєм забезпечила 98,7% вартісного обсягу імпорту. Далі йдуть Франція, Монголія і Німеччина. На частку інших 37 країн, які ввозили товари на територію Забайкальського краю в січні-вересні 2011 року, припадає 0,6% від вартісного обсягу імпорту.

Вперше за багато років машинобудівна продукція вийшла за часткою в загальному обсязі експорту регіону на перше місце. Традиційні «деревина і целюлозно-паперові вироби» спустилися на друге місце. Після них в порядку убування частки в експорті краю слідують метали і вироби з них, а також мінеральні продукти.

Дивовижний для поточної економічної ситуації в Забайкаллі вихід машинобудівної продукції на лідируючі позиції в експорті пояснюється просто. У вересні 2010 року Забайкальський край відвідала делегація з Венесуели на чолі з послом цієї країни в Росії. В рамках візиту в Забайкальський край посол Венесуели і супроводжуючі його особи 21 вересня 2010 року побували на бронетанковому заводі в Атамановки.

Генеральний директор бронетанкового заводу Юрій Володимирський сказав тоді, що його підприємство виконує замовлення на ремонт військової техніки в рамках підписаного контракту. Схоже, що відвідування заводу в Атамановки і було головною метою візиту в наш край делегації з далекої Латинської Америки.

Частка машинобудівної продукції в загальному обсязі експорту регіону може підрости за підсумками 12 місяців 2011 року. На такі висновки підштовхнула новина, опублікована в № 52 газети «Ефект» про те, що в червні минулого року вдруге в історії читинського аеропорту «Кадала» здійснив посадку стратегічний військово-транспортний літак АН-124 . Газета «Ефект» написала, що літак-гігант привіз на ремонт два вертольоти з Перу.

З-за кордону (в основному, з Китаю) край імпортує продовольчі товари та сільськогосподарську сировину, машинобудівну продукцію, текстиль, текстильні вироби та взуття, метали і вироби з них, продукцію хімічної промисловості.

Швидше за все, товарна структура імпорту не зазнає за підсумками 2011 року ніяких змін. Можливе деяке збільшення частки товарної групи «продовольчі товари та сільськогосподарську сировину» в обсязі імпорту краю, так як на кінець року традиційно припадає пік поставок фруктів і овочів з КНР.

За попередніми оцінками, в товарооборот зовнішньої торгівлі Забайкальського краю в 2011 році перевищить 700 мільйонів доларів. Найвищого значення цей показник досяг в передкризовий 2007 рік - 749,097 мільйона доларів. У 2008 - 2009 роках відзначалося падіння зовнішньоторговельного обороту краю - 695,326 мільйона доларів і 526,158 мільйона доларів, відповідно.

За підсумками 2010 року зовнішньоторговельний оборот досяг значення 503,1 мільйона доларів. Однак на зниження показників вплинуло створення з 1 липня 2010 року Росії, Білорусії і Казахстану Митного союзу .

З другого півріччя 2010 року в звітних показниках російської митної статистики перестала враховуватися торгівля з Казахстаном (показники зовнішньої торгівлі з Білорусією не враховуються вже кілька років). Це призвело до зниження звітних показників зовнішньої торгівлі - вони не відповідають реальним значенням товарообігу.

До значних подій, які відбувалися в 2011 році і здатним надати важливий вплив на майбутнє Забайкаллі можна віднести візит голови уряду Росії Володимира Путіна до Китаю, що відбувся 11-12 жовтня.

Очікуване обрання Володимира Путіна на майбутніх в березні поточного року виборах президентом Росії означатиме запуск всього комплексу досягнутих в Китаї домовленостей.

В ході візиту Володимира Путіна до Китаю створено комюніке , Де, зокрема, говориться:

- вжити спільних заходів по оптимізації торговельної структури зі збільшенням частки електромеханічної та високотехнологічної продукції в двосторонньому товарообігу і реалізації поставленої мети - довести товарообіг до 100 мільярдів доларів США до 2015 року і до 200 мільярдів до 2020 року;
- забезпечити всебічну реалізацію програми співпраці між Північно-Східним Китаєм і російськими Далеким Сходом і Східним Сибіром, схваленої лідерами обох країн в 2009 році;
- активно розгортати співпрацю щодо вдосконалення транскордонної транспортної інфраструктури;
- сформувати високоефективний механізм співпраці в сільському господарстві, створити китайсько-російські спільні робочі групи зі співробітництва між аграрно-промисловими комплексами двох країн;
- посилити інвестиційну співпрацю в галузі освоєння і використання лісових ресурсів;
- сприяти співпраці в галузі трудових ресурсів.

Структура зовнішньої торгівлі Росії з Китаєм має яскраво виражений сировинний характер. Для того, щоб досягти заповітних 200 мільярдів доларів товарообігу, необхідно в рази підвищити обсяги перевезених через пункти пропуску на російсько-китайському кордоні зовнішньоторговельних вантажів, таких як ліс, вугілля, руда та хімічні добрива. Швидше за все, з метою досягнення поставлених керівниками Росії і Китаю показників двостороннього товарообігу, для підвищення пропускної здатності і збільшення обсягів вантажообігу, буде продовжена реконструкція і модернізація залізничного і автомобільного пунктів пропуску Забайкальск, а також автомобільних пунктів пропуску Староцурухайтуйскій і Олочі.

Отримають подальший розвиток проекти освоєння лісових ресурсів на території краю, наприклад, Амазарского лісопромислового комплексу. В кінці січня 2012 року заплановано пробний запуск лісопильного заводу в селищі Амазар - одного з підприємств, що входять до складу Амазарского лісопромислового комплексу. На повну потужність лісопильний завод вийде в квітні поточного року. Щоб залучити до роботи на новому виробництві кваліфіковані кадри, в Амазар будується мікрорайон на 2,5 тисячі жителів.

Можна очікувати, що в цьому році буде підписано міжурядову угоду про будівництво моста через річку Амур в районі Покровка - Логухе, або процес узгодження даного міжурядової угоди вийде на фінішну пряму.

З пунктом пропуску Покровка-Логухе пов'язано повідомлення про створення спільного російсько-китайського підприємства за участю «Євросибенерго», що входить в структуру Олега Дерипаски En + Group, і китайською державною корпорацією China Yangtze Pover про створення спільної компанії YES Energo для будівництва ГЕС і ТЕС на території Східної Сибіру і Далекого Сходу.

сторони домовилися про реалізацію протягом трьох років шести проектів на території Східного Сибіру і Далекого Сходу. На першому етапі спільне підприємство займеться трьома проектами в Східному Сибіру на 2,2-3,3 ГВт (Ленська ТЕС, Нижньо-Ангарська і Транссибірська ГЕС). Транссибірська ГЕС на річці Шилко - це нова назва Шілкінская ГЕС, техніко-економічне обґрунтування якої розроблялося в 80-х роках ХХ століття Ленгидропроект.

Плановане місце розміщення Транссибірської ГЕС знаходиться приблизно в 50 кілометрах від пункту пропуску Покровка-Логухе. Проектом передбачається експорт виробленої електроенергії в Китай. Єдине найближче місце, через яке можна буде перевозити з Китаю робочу силу, будівельні матеріали, обладнання, а після запуску ГЕС в експлуатацію - експортувати електроенергію в Китай - це пункт пропуску Покровка - Логухе.

З Покровка - Логухе може бути пов'язано підписана 10 жовтня в Пекіні в рамках VI російсько-китайського економічного форуму ділових кіл угоду між Байкальської гірської компанією (БГК) і Торгово-промисловим банком Китаю (Industrial and Commercial Bank of China Limited - ICBC) про співпрацю з реалізації проекту освоєння Удоканского мідного родовища. Торгово-промисловий банк Китаю з можливою участю експортного страхового агентства Sinosure планує надати БГК кредит на умовах проектного фінансування. Банк також буде проводити роботу з державними органами КНР для отримання підтримки в організації фінансування проекту. БГК розгляне можливість участі в проекті китайських промислових компаній - постачальників обладнання, рекомендованих Торгово-промисловим банком Китаю.

З точки зору логістики міст через річку Амур в районі пунктів пропуску Покровка-Логухе є найбільш прийнятним варіантом для поставок з Китаю обладнання та робочої сили для освоєння Удоканского мідного родовища. В подальшому не виключено участь китайських компаній в спільному освоєнні Удоканского родовища.

У 2012 році може бути створений агроіндустріальних парк , Який планується створити в Нерчинсько-Заводському, Калганском, Приаргунск і Краснокаменської районах. У парку будуть працювати кілька підприємств на взаємодоповнюючих і взаємовигідних умовах.

В агропромисловому парку мордовська група компаній «Таліна» планує побудувати м'ясокомбінат, комбікормовий завод і відгодівельні майданчики, а група компаній «Сибір» спільно з найбільшим китайським виробником масляних культур організувати вирощування і переробку ріпаку.

Інвестиції в створення парку складуть 9 мільярдів рублів. Його робота дозволить випускати продукцію на суму до 7,8 мільярда рублів і отримувати у вигляді податку близько 300 мільйонів рублів. В межах парку будуть створені сприятливі транспортні, інфраструктурні, виробничі та ресурсно-земельні умови для підтримки діючих і залучення нових підприємств. Реалізація проекту збільшить зайнятість людей і посівну площу земель, які в даний час не використовуються, хоча є родючими і екологічно чистими.

Тимур Купріянов