Власникам понад 95% акцій українських компаній дозволили примусово викуповувати акції у міноритаріїв. У країні вже запущено 45 процедур сквіз-ауту, але деякі з них викликали гострі конфлікти. Міноритарії звинувачують компанії, серед яких є і активи Ріната Ахметова, в експропріації їхніх акцій за копійки. Взаємне відсутність довіри між міноритаріями і мажоритаріями веде обидві сторони до суду.

узаконена зачистка

Підприємства Ріната Ахметова все частіше звинувачують міноритарними акціонерами в штучному заниженні ціни акцій, за якою їх примусово

Процедуру сквіз-ауту (squeeze-out) в Україні впровадили в минулому році. 23 березня 2017 го парламент прийняв закон № 1983 VIII про «підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах», який вступив в силу влітку. Суть сквіз-ауту полягає в тому, що власник або група власників 95% акцій компанії можуть змусити міноритаріїв продати свої акції мажоритаріям за певною компанією ціною. НКЦБФР, лобіюючи прийняття закону про squeeze-out і sell-out, посилалися на директиви ЄС.

Але їх реалізація в Україні наштовхнулася на критику міноритаріїв, які незадоволені як самим фактом сквіз-ауту, адже він, на їхню думку, порушує їх конституційне право приватної власності, так і заниженою ціною, по якій у них викуповують акції. Останнім яскравим прикладом стали дії холдингової компанії «Метінвест», яка через кіпрську Barlenco Ltd. запустила примусовий викуп акцій «Азовсталі» по 56,4 коп., а ММК ім. Ілліча - по 8 коп. Запропоновані ціни виявилися нижчими за очікування 90 тис. Міноритаріїв, частина яких або ще працюють на маріупольських метпідприємствах, або вийшли на пенсію. Рінат Ахметов через Metinvest володіє 96,21% акцій «Азовсталі» та 99,32% ММК ім. Ілліча.

Викупні ціни публічно критикує засновник КУА «Кінто» Сергій Оксанич, адже від заниженої ціни постраждають інвестфонди його КУА, в яких є акції цих підприємств. Крім того, він отримав звернення інших незадоволених міноритаріїв. Акціонер обурений тим, що ціна викупу акцій комбінату «Азовсталь» склала всього 1,75% від вартості будівництва з нуля подібного комбінату. «Його оцінили в $ 90 млн, що фактично в 57 разів дешевше, ніж вартість його будівництва», - підрахував Сергій Оксанич. Істотний розрив видно і при порівнянні ціни викупу з власним капіталом. «За одну гривню капіталу комбінату міноритарний акціонер отримує 8,3 копійки», - обурений міноритарій. При цьому за останні кілька років компанія виплатила дивідендів по акціях більше, ніж акції «Азовсталі» оцінили зараз, коли «2017 рік був дуже вдалим для металургів».

У випадку з примусовим викупом акцій ММК ім. Ілліча ситуація виявилася ще гіршою: комбінат оцінений всього в $ 38 млн (еквівалентно 1% вартості нового заводу). А за кожну гривню власного капіталу компанії буде заплачено тільки 3,8 копійки. «Металургійний сегмент« Метінвест »у 2017 році був прибутковим і приніс EBITDA $ 808 млн. А це« Азовсталь », яка в 2017-м виплавила 56% усієї сталі холдингу, ММК ім. Ілліча і відносно невеликі закордонні підприємства », - зазначає Сергій Оксанич.

«Азовсталь» і ММК ім. Ілліча сумарно себе оцінили в $ 128 млн, що в 10 разів (!) Нижча за реальну вартість комбінатів, підрахував аналітик ІК Concorde Capital Дмитро Хорошун. «Виходячи з показника EBITDA для металургійного сегмента (виключаючи СП, тобто« Запоріжсталь ») в $ 673 млн, вартість бізнесу можна оцінити в $ 4 млрд (мультиплікатор« 6 »до EBITDA), а вартість акціонерного капіталу всіх підприємств цього сегмента - $ 2,5 млрд (віднявши половину всіх боргів «Метінвесту» - $ 1,5 млрд, другі $ 1,5 млрд можна віднести на сегмент гірської видобутку). Вартість акціонерного капіталу «Азовсталі» і ММКИ, грубо кажучи, складає 50% від капіталізації сегмента - близько $ 1,3 млрд », - говорить Дмитро Хорошун. Він також констатує, що «Метінвест» викуповує міноритаріїв досить дешево.

Гра в одні ворота

Виниклий конфлікт не свідчить про несправність в процедурі сквіз-ауту, навпаки, закон спочатку приймався в інтересах мажоритарників і його правила обмежують права міноритаріїв. «Закон написаний так, що його можна крутити, як завгодно мажоритарному акціонеру. У перехідних положеннях прописали норми, які дозволяють не брати до уваги ринкову ціну акцій, а наймати оцінювача, який вам намалює будь-яку ціну », - обурюється Сергій Оксанич.

Емітенти, в яких на момент вступу закону в силу 95% акцій вже були в одних руках, а тип суспільства був змінений з ПАТ на ПрАТ, були звільнені від використання ринкової ціни акцій (біржовий курс) для визначення ціни викупу. Їм достатньо звернутися до будь-якого з «600-700 оцінювачів», які можуть проводити оцінку компаній. Гарантію, що серед них немає «ручних» оцінювачів, які на прохання мажоритарія підпишуть занижену оцінку акцій, не дає ніхто.

За словами співрозмовника, який брав участь в підготовці закону, таке виключення передбачили на прохання депутатів «Опозиційного блоку», які дуже близькі до Рината Ахметова. Одним із співавторів закону виступив Юрій Воропаєв, який пропрацював з десяток років в структурах СКМ Ріната Ахметова, а «Опозиційний блок» в результаті дав 100% голосів фракції, без яких закон про сквіз-ауті не прийняли б. «" Опозиційний блок "голосував тільки через цих статей. Адже компанія СКМ планомірно готувалася до цього ще з нульових років, акумулюючи свою частку в підприємствах до 95%, щоб потім піти з невигідних їй біржових торгів », - розповів співрозмовник.

З біржових торгів компанії Ріната Ахметова втекли давно. У квітні 2015 року парламент прийняв закон № 289-VIII про «захист прав інвесторів», який дозволив публічних акціонерних товариств з тисячами міноритаріїв стати приватними компаніями і піти з біржі. В один день 30 червня 2016- го, відразу десять компаній Ахметова залишили біржу, в тому числі «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча. Міноритарії не тільки позбулися простого способу знайти покупця на свої активи, а й втратили ціновий орієнтир. Проте, 6 січня 2018 року набрав чинності закон № 2210-VIII про «спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів», який дозволив міноритаріям повернути ПрАТ на біржу.

Уже в кінці січня на «Українській біржі» поновилися торги акціями "Азовсталі", ММК ім. Ілліча і Авдіївського коксохімічного заводу (у Metinvest було 94,6% акцій). Компанії миттєво подорожчали. Пікові значення цін в лютому-березні показували подорожчання акцій «Азовсталі» в 4,8 рази (до 1,18 грн) у порівнянні з червнем 2016- го, а ММК ім. Ілліча - в 6,6 рази (до 35 коп.), Авдіївського КХЗ - в 5,7 рази. «Багато учасників вважали, що мінімальна ціна сквіз-ауту в« Азовсталі »буде 1,5-2,5 грн за акцію. Були учасники, які хотіли підкупити акцій під сквіз-аут, подумавши, що вони виграють, адже біржова ціна Ð