Г.А. Хайдаршіна,
головний спеціаліст «Газпромбанку»

Світова фінансова криза та її наслідок - нестабільність на фінансових ринках - викликали різке збільшення числа банкрутств підприємств на тлі уповільнення і навіть падіння економічного зростання. У зв'язку з цим для забезпечення стабільного функціонування підприємства в умовах складної макроекономічної ситуації необхідно не тільки здійснювати аналіз поточного його фінансового стану, а й проводити ранню діагностику на предмет можливого банкрутства в майбутньому. Це обумовлює високу актуальність розробки ефективної моделі оцінки ризику банкрутства, яка дозволила б своєчасно прогнозувати кризові ситуації на російських підприємствах.

Як показують результати спеціально проведеного дослідження, використання зарубіжних методів оцінки ризику банкрутства на вітчизняних підприємствах нe є ефективним, що, на наш погляд, обумовлено наступними основними причинами:

• відмінностями у вихідних даних, використовуваних для побудови моделей. Зарубіжні моделі були побудовані на основі вибірки іноземних підприємств з нормативними параметрами структури балансу та ефективності діяльності, відмінними від російських;
• відмінностями в макроекономічній ситуації. Внаслідок значної нерівномірності рівня економічного розвитку країн в світовому масштабі коефіцієнти моделей оцінки ризику банкрутства розроблених для підприємств країн з розвиненою ринковою економікою, не застосовні для країн з перехідною економікою;
• мультиколінеарності факторів. В ході дослідження були виявлені випадки мультіколлінерності факторів, що викликала спотворення оцінок коефіцієнтів моделей;
• не враховується галузева специфіка діяльності підприємств. Більшість зарубіжних моделей спочатку розроблялися як «універсальні», тобто застосовні для підприємств будь-яких галузевих сегментів. Разом з тим, оптимальні значення ключових показників фінансового стану значно варіюються для підприємств різних галузей.

З урахуванням переваг і недоліків підходів до оцінки ризику банкрутства, використовуваних як в закордонній, так і у вітчизняній практиці фінансового менеджменту, була розроблена комплексна модель оцінки ризику банкрутства підприємства, побудова якої передбачав послідовну реалізацію ряду етапів.

На першому етапі, що представляє собою формування навчальних статистичних вибірок російських підприємств (банкрути-небанкротов) і масивів даних в ретроспективному періоді, був сформований масив даних з 48 показників, що характеризують різні аспекти діяльності підприємства, а також макроекономічну ситуацію в Росії.

Другий етап - відбір на основі факторного аналізу (З попереднім аналізом на мультиколінеарності) індикаторів, які обумовлюють найбільший внесок в дисперсію результуючого показника, що характеризує факт банкрутства підприємства.

Формування з використанням iogit-регресії на основі показників, відібраних за допомогою зазначених вище процедур, багатофакторного комплексного критерію оцінки ризику банкрутства (CBR), що володіє найкращою прогностичної здатністю - це третій етап, який передбачає безпосередньо процес побудови моделі.

На четвертому етапі визначаються діапазони критерію CBR, використовувані для класифікації аналізованих підприємств в залежності від рівня ризику банкрутства.

Вибірка підприємств для побудови комплексної моделі оцінки ризику банкрутства складалася з 350 об'єктів і формувалася таким чином, щоб уникнути включення «однотипних підприємств»: компанії, що увійшли в цю вибірку, розрізняються по ряду ознак (масштаби діяльності, які визначаються обсягом річної виручки, а також галузева приналежність ). Даний підхід дозволив, з одного боку, побудувати об'єктивну модель, а з іншого - врахувати той факт, що нормативні значення показників фінансового стану відрізняються для підприємств з різною галузевою належністю. В результаті вихідний масив даних для побудови моделі включив в себе 100 підприємств торгівлі, 100 сільськогосподарських підприємств, а також 150 підприємств промисловості (в тому числі 50 - ПЕК).

В даний час в Росії існує досить велика кількість баз даних, що містять фінансову звітність підприємств різної галузевої приналежності. У даній статті, була використана інформація, надана проектом «Національне кредитне бюро».

Ключовим принципом реалізації запропонованої моделі оцінки ризику банкрутства є розрахунок комплексного критерію ризику банкрутства на основі моделі такого вигляду:

СBR - комплексний критерій ризику банкрутства підприємства;
Corp_age - фактор, що характеризує «вік» підприємства. Приймає значення 0, якщо підприємство було створено понад 10 років тому, і значення 1 -якщо менше 10 років;
Cred- фактор, що характеризує кредитну історію підприємства. У разі, якщо кредитна історія підприємства є позитивною, то даний фактор приймає значення 0, в іншому випадку йому присвоюється значення 1;
Current_ratio- коефіцієнт поточної ліквідності ;
EBIT / INT - відношення прибутку до сплати відсотків і податків до сплачених процентів;
Ln (E) - натуральний логарифм власного капіталу підприємства;
R - ставка рефінансування ЦБ;
Reg - фактор, що характеризує діяльність підприємств з точки зору його регіональної приналежності. Приймає значення 0, якщо підприємство знаходиться в Москві або Санкт-Петербурзі, і 1 - якщо в інших регіонах Росії.
ROA - рентабельність активів підприємства;
ROE - рентабельність власного капіталу підприємства;
Т_Е - темп приросту власного капіталу підприємства;
ТА - темп приросту активів підприємства.

Програма Фінансовий аналіз - ФінЕкАналіз 2019 для розрахунку коефіцієнта поточної ліквідності і інших фінансово-економічних коефіцієнтів.

Порівняння підсумкового показника CBR, розрахованого на основі даної моделі, з граничними значеннями дозволяє зробити висновок про ризик банкрутства підприємства протягом одного року з моменту розрахунків.

Параметри моделі в залежності від галузевих сегментів представлені в табл. 1.

Запропонована модель містить ряд ключових чинників, що дозволяють врахувати найбільш важливі аспекти діяльності підприємства при оцінці ризику банкрутства, до яких відносяться макроекономічна ситуація в країні, ефективність, ліквідність, фінансова стійкість , А також динаміка масштабів діяльності підприємства і його галузева специфіка. Дані фактори характеризують діяльність підприємства з різних сторін, що, на наш погляд, дозволяє провести комплексну оцінку ризику його банкрутства. Слід підкреслити, що існуючі на сьогоднішній день методи оцінки ризику банкрутства дозволяють врахувати лише деякі з перерахованих вище аспектів діяльності підприємства, тому запропонована модель отримала назву комплексної.

Більш того, в ній вперше береться до уваги фактор, що характеризує кредитну історію підприємства, який раніше не враховувався ні в російських, ні в зарубіжних моделях. На нашу думку, включення даного чинника в модель дозволить оцінити ризик банкрутства не тільки з точки зору прогнозу діяльності аналізованого підприємства в доступному для огляду майбутньому, а й, що дуже важливо, врахувати його кредитоспроможність в минулому. Оскільки в Росії на сьогоднішній день існує інститут бюро кредитних історій, отримання даних подібного роду щодо того чи іншого підприємства не представляє будь-яких ускладнень.

Відповідно до комплексної моделлю оцінки ризику банкрутства, представленої в даній статті, зони ризику банкрутства діляться на 5 категорій (див. Табл. 2). Цей поділ має «крок» 20% і дозволяє віднести підприємство в ту чи іншу категорію ризику. При цьому слід підкреслити, що розрахунок підсумкового показника відповідно до запропонованої моделі доцільно проводити з певною періодичністю і аналізувати його динаміку, що дозволить фінансовому менеджеру визначити, в який бік рухається розвиток підприємства і своєчасно вжити заходів щодо запобігання банкрутству.

Таблиця 1 Значення коефіцієнтів комплексної моделі оцінки ризику банкрутства підприємств в залежності від галузевих сегментів

Фактор моделі Коефіцієнт Найменування галузевих сегмента Промисловість ПЕК Торгівля Сільське господарство Константа αo 10,2137 30,7371 35,0326 13,5065 Corp age α1 - 0,0303 3,7033 4,1534 0,2753 Cred α2 6,7543 8,9734 9 , 0817 6.6637 Current ratio α3 -3,7093 8,6711 -8,7792 -7.0113 EBIT / INT α4 -1,5985 -7,0110 -8,5601 -2,3915 Ln (E) α5 -0,5640 -1 , 6427 -1,6834 -1,0023 R α6 -0,1254 -0,1399 -0,4923 -0,2900 Reg α7 -1,3698 -0,6913 -0,8023 -1,5742 ROA α8 -6 , 3609 -5,0894 -8,4776 -6,1679 ROE α9 -0,2833 -15,3882 -10,8005 -2,3624 Т_Е α10 2,5966 7,3667 7,1862 2,8715 Т_А α11 -7 , 3087 -22,0294 -22,7614 39

З метою забезпечення об'єктивності результатів, отриманих на основі комплексної моделі оцінки ризику банкрутства, запропонована модель була апробована на прикладі спеціально сформованої багатогалузевий вибірки з 300 підприємств, відмінною від тієї, яка використовувалася для побудови моделі.

Таблиця 2 Діапазони прийняття рішень відповідно до комплексної моделлю оцінки ризику банкрутства підприємства

Значення комплексного критерію Характеристика ризику банкрутства підприємства 0,8 <С <1 Максимальний ризик банкрутства 0,6 <CBR <0,8 Високий ризик банкрутства 0,4 <CBR <0,6 Середній ризик банкрутства 0,2 <CBR <0,4 низький ризик банкрутства 0 <CBR <0,2 Мінімальний ризик банкрутства

Як показала проведена апробація, точність оцінки ризику банкрутства на основі запропонованої моделі склала 85,6%. Отриманий результат є задовільним з практичної точки зору: на сьогоднішній день більшість застосовуваних підходів дозволяє правильно спрогнозувати ймовірність банкрутства в 70-75% випадків, і жодна модель оцінки ризику банкрутства не може забезпечити точність 100%.

Поряд з досить високою точністю, запропонована модель оцінки ризику банкрутства підприємств має ряд переваг. Вона спочатку розроблена для російських підприємств, дозволяє врахувати їх кредитну історію, якісні показники та специфіку діяльності, а також макроекономічну ситуацію в країні. Нарешті, модель базується на загальнодоступних даних офіційної звітності, не вимагає розрахунку великої кількості показників, передбачає легкість інтерпретації результатів і характеризується досить довгим горизонтом прогнозування.

Запропонована модель оцінки ризику банкрутства може використовуватися як ефективне доповнення до методів оцінки фінансового стану підприємств, що дозволить їх фінансовим службам проводити постійний моніторинг на предмет можливого банкрутства і, що особливо важливо в умовах економічної нестабільності, своєчасно розробити пакет антикризових заходів.