1. Скільки коштує порозумнішати
2. Завдання міської спостереження
3. Безсистемне дорожній рух
4. Контроль швидкості транспорту
5. Як покарають порушників
6. Хто формує порядок

Столиця країни страждає від хронічних заторів, хаотичною парковки транспорту і смертності на дорогах. Чи знайде Київ в собі сили "порозумнішати", щоб підвищити якість життя городян?

У березні 2018 років Київ зайняв 173 місце в рейтингу міст світу за якістю життя. Рейтинг склала міжнародна консалтингова компанія Mercer . Фірма створена в 1945 році, її акції торгуються на біржі NASDAQ. У неї є офіси в 180 містах і 21 тис співробітників. Дохід за 2016 рік - 4,3 млрд дол.

Рейтинг складається з 231 міста. За якістю життя Київ поступився одну позицію Кампалі, Уганда, але обігнав Манагуа, Нікарагуа, який зайняв 174 місце.

Втім, киянам не обов'язково заглядати в рейтинг Mercer, щоб оцінити якість життя в столиці. Жителі Києва щодня витрачають сотні тисяч людино-годин на простоювання у заторах, страждають через хаотичну паркування транспортних засобів і хамства водіїв маршруток.

Щорічно сотні киян гинуть і тисячі отримують травми в ДТП через порушення водіями правил дорожнього руху. Чи можна вилікувати перераховані хвороби Києва за допомогою сучасних інформаційних технологій і тим самим підвищити якість життя киян?

Юрій Назаров

Щоб відповісти на це та інші питання, "Економічна правда" зустрілася з директором департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськадміністрації Юрієм Назаровим.

Назаров - учасник ініціативної групи "Київ смарт сіті".

До групи входять представники міської влади, представники громадськості та бізнесу.

Їх мета - зробити Київ "розумним" містом - містом, в якому використовуються сучасні технології для поліпшення якості життя городян.

Скільки коштує порозумнішати

Досвід "найрозумніших" міст світу - Барселони, Лондона, Нью-Йорка, Парижа - показує, що технології істотно підвищують якість життя людей.

Так, в три рази скорочується час реагування міських служб, в п'ять разів - час прийняття рішень. У два рази поліпшуються фінансові показники міста, в два-чотири рази знижується споживання тепла, води та електроенергії. На 30% знижується рівень злочинності, на 20% - кількість заторів, на 15% покращуються екологічні показники.

Однак на впровадження технологій потрібно багато часу і грошей.

Перший "розумний" проект - міську систему відеоспостереження - держадміністрація Києва почала впроваджувати 2,5 роки тому. "До цього нічого не було, - каже Назаров. - Ні дата-центру, ні мережевої інфраструктури. Були лише система документообігу і сайт міста".

Зараз київська система відеоспостереження складається з 5 тис камер. За 2,5 року в неї було інвестовано 180 млн грн. Для порівняння: в Москві - 300 тис камер, в Лондоні - 1 млн. Щоб покрити весь Київ, потрібно 100 тис камер.

Завдання міської спостереження

Система відеоспостереження допомагає правоохоронцям розкривати злочини, міській владі - контролювати роботу комунальних служб і управляти міським рухом. Система складається з камер різного типу, тому що кожна з них покликана виконувати своє завдання.

Є оглядові камери, вони дивляться в одну точку. Є камери, які можуть змінювати напрямок огляду і наближати об'єкт. Є 500 камер з функцією розпізнавання автомобільних номерів. Є камери з функцією розпізнавання осіб. Камери постачають китайські компанії Huawei і Hikvision.

Один з ситуаційних центрів Києва, підключений до київської муніципальної системи відеоспостереження "Безпечне місто"

фото kyivcity.gov.ua

Відео дані з камер в режимі онлайн надходять в єдине ядро, побудоване на базі Hikvision. На основі ядра розгорнута система аналітики. Вона дозволяє, наприклад, за номером автомобіля будувати маршрут, фіксувати проїзд на червоне світло, рух по смузі зустрічного руху.

До системи підключені 12 ситуаційних центрів. У різних держслужб є свій центр з різними правами доступу до системи. Є муніципальний ситуаційний центр, центр поліції, СБУ, патрульної поліції, Національної гвардії, районних адміністрацій, ключових комунальних підприємств.

Стратегія розвитку міської системи відеоспостереження полягає в тому, щоб за рахунок міського бюджету покрити камерами ключові локації міста і підключити до системи відеокамери бізнесу: торговельних центрів, банків, аптек та заправок. Поки це підключення відбувається на добровільних засадах.

"Змусити їх ми поки не можемо, - каже Назаров. - Думаємо, як це зробити рішенням Київради. Добровільно підключили 100 камер, з яких 98 - в торгових центрах". За словами Назарова, завдяки системі знайдено багато злочинців і зниклих людей, зафіксовано понад 2 тис аварій.

Безсистемне дорожній рух

Міське рух - другий за важливістю аспект життєдіяльності міста. Доходи міст багато в чому залежать від ритмічності роботи транспорту.

У китайських мегаполісах Шанхай і Шеньчжень вранці на великих перехрестях транспортні потоки регулюють поліцейські з урахуванням інтенсивності автомобільного руху. Це при тому, що в Шанхаї крім поліцейських працює інтелектуальна система управління транспортом.

У Києві такої системи немає. Співробітники Національної поліції не регулюють транспортні потоки навіть у години пікових навантажень. Проте, поліцейські регулярно перекривають рух на дорогах столиці для організації проїзду кортежів високопосадовців.

"Системно організацією руху у нас не займаються. Відповідальні за це люди досить низьку кваліфікацію", - нарікає Назаров.

Йдеться про КП "Центр організації дорожнього руху". До 23 січня 2018 року ця КП називалося "Київдорсервіс". На балансі центру - 642 світлофора . Ще 55 світлофорів належать іншим організаціям.

"Центр управляє світлофорами, але управління в автоматичному режимі в місті немає. У 2018 році ми розпочали проектувати інтелектуальну транспортну систему, яка в залежності від трафіку буде автоматично регулювати перемикання світлофорів для оптимізації руху. Орієнтуємося на досвід Сеула, Південна Корея", - пояснює Назаров .

Він обіцяє, що "Київ смарт сіті" в 2018 році розробить концепцію інтелектуальної системи управління транспортом. Одночасно місто має намір встановити камери на 80 світлофорах, що дозволить розраховувати швидкість руху потоку, визначати габаритність машин і їх номери.

Ці 80 камер встановлять на 43 в'їздах до Києва. Камери стануть основою інтелектуальної транспортної системи. Дані будуть передаватися у вигляді статистики в єдиний центр управління. Залежно від цього буде будуватися динамічна модель і стануть перемикатися світлофори.

Назаров каже, що для впровадження системи управління рухом міська влада і їх колеги з Сеула і Барселони будуть піднімати рівень кваліфікації співробітників Центру організації дорожнього руху.

За оцінками, на впровадження проекту в Києві знадобиться 20 млн євро. Основна стаття витрат - прокладка оптоволоконного кабелю до кожного світлофора.

Контроль швидкості транспорту

За 2017 рік у Києві в результаті ДТП загинуло 180 осіб, травми отримали 2 965 осіб. За словами глави Національної поліції Сергія Князєва, одна з головних причин ДТП в Україні - перевищення швидкості.

Департамент Назарова в якості експерименту встановив на проспекті Степана Бандери в напрямку станції метро "Почайна" систему контролю швидкісного режиму. За півтора місяця система зафіксувала 72 тис випадків перевищення швидкісного обмеження.

У Китаї для контролю швидкісного режиму використовуються мінімум дві камери, розташовані за кілька сотень метрів один від одного. Камери фіксують номер транспортного засобу та точний час знімка.

Знаючи час, за яке транспортний засіб подолало відстань від однієї камери до іншої, система розраховує швидкість руху.

Якщо авто перевищило швидкісний ліміт, водій миттєво отримує на телефон повідомлення, що йому виписаний штраф за перевищення швидкості.

В Україні запустити таку або будь-яку іншу подібну систему неможливо: в законах не прописано параметри сертифікації камер відеоспостереження, які визначають швидкість руху транспортних засобів.

При це 27 вересня 2018 року в Україні почне діяти законодавство, яке дозволяє запустити процедуру автоматичного накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху.

Як покарають порушників

Система відеоспостереження з 5 тис камер стане головним інструментом Києва в боротьбі з порушниками правил паркування. Працювати вона буде так.

"В окремому приміщенні оператори будуть контролювати монітори системи відеоспостереження. Система буде фіксувати автомобілі, припарковані у заборонених місцях. Вона буде розпізнавати номери цих машин і автоматично відправляти штраф порушникові", - розповідає Назаров.

Крім того, вулиці почнуть патрулювати інспектори. Вони фіксуватимуть порушників на планшет. Участь інспекторів буде актуально в тому випадку, якщо автомобілі припарковані впритул і не видно номерних знаків.

"Мені сподобалося, як зробили в Тель-Авіві та Москві. Там вулицями їздить машина з камерами і фіксує номери неправильно припаркованих автомобілів. Оператор, який сидить поруч з водієм такої машини, за допомогою планшета виписує порушникам штрафи.

Хто формує порядок

Транспорт і безпеку - не всі компоненти "розумного" Києва, каже Назаров. Решта - медицина, ЖКГ, управління містом за допомогою IT.

Формує порядок денний "розумного" Києва експертна рада, в якому працюють 15 осіб. Половина представляє міську адміністрацію, половина - громадськість. Очолює експертну раду міський голова. За ним - останнє слово в питанні впровадження тих чи інших "розумних" рішень.

"Ми аналізуємо досвід інших міст, вивчаємо пропозиції компаній на ринку. Прийнята Київрадою концепція Smart City чітко визначає стратегічні орієнтири. Вона є в загальному доступі. Запити по запуску тих чи інших сервісів формує громадськість", - відзначає Назаров.