* Підготовлено з використанням матеріалів дослідницького проекту «Методологічні основи соціолого-психологічної експертизи ЗМІ» за підтримки Російського гуманітарного наукового фонду (грант 05-03-03445а).

У розвинених країнах використання індивідуальних і, особливо, групових інтерв'ю набуло промислові масштаби. Так, наприклад, вже в середині 90-х років тільки в США діяло близько 800 самостійних структур, які здійснюють фокус-групові дослідження, а загальне число щорічно проводяться в цій країні фокус-груп, можливо, перевалило за 200-тисячну позначку [1]. Аналогічна тенденція спостерігається в даний час і в Росії.

Дослідження, проведене методом фокус-групових дискусій, є взаємозв'язок методологічних та організаційних заходів, укладених в ієрархічну послідовність ряду етапів, і представляє специфічну професійну діяльність дослідницько-практичного характеру з колективним суб'єктом (таблиця). Причому у випадку (провідний фокус-групової дискусії) є одним з найбільш значущих учасників дослідницької команди, від якого в кінцевому рахунку залежить підсумок робіт всього колективу в плані отримання достовірних і повних даних, що впливають на результат дослідження в цілому.

Незважаючи на всі розходження підходів авторів, сукупність розв'язуваних завдань в процесі використання методу фокус-груп практично збігається. Основна відмінність полягає кількості блоків, на які поділяється весь процес дослідження, їх позначенні, а також рівні узагальнення і деталізації вирішуваних завдань. На підставі аналізу та узагальнення підходів до структурування процесу застосування методу фокус-групової дискусії можна виділити наступні основні етапи, що розрізняються за специфікою розв'язуваних функціональних завдань, і схематично представити в наступному вигляді (рисунок).

Розробка моделі структурно-функціональної організації процесу фокус-групової дискусії. Як вже було показано, процес проведення фокус-груп як використання методу соціально-психологічних досліджень можна розділити на ряд основних етапів: розробка методології дослідження, визначення критеріїв підбору учасників, підбір учасників, приготування приміщення і обладнання, розробка плану ведучого, проведення фокус-групи, написання звіту.

Саме проведення фокус-групи або сам процес фокус-групової дискусії також поділяється на частини, стадії або етапи.

Так, Н. Хендерсон [6], даючи характеристику типових підготовлених модераторів, виділяє 4 стадії процесу фокус-групової дискусії. Це - вступ, розвідка (встановлення контакту), глибинне дослідження і закриття обговорення.

Результати аналізу змісту робіт, які виконуються на зазначених вище етапах, показують, що роль і участь в них модератора різна. На ряді цих етапів, зокрема, таких як: розробка методології дослідження; визначення критеріїв підбору учасників; підбір учасників; приготування приміщення і обладнання; написання звіту, модератор може не брати участі або виконувати допоміжну роль, або поєднувати безпосередні свої обов'язки з обов'язками інших осіб, задіяних в організації та проведенні фокус-групових досліджень. При цьому виконуються роботи на цих етапах не вимагають реалізації особистісних і професійно важливих якостей модератора як суб'єкта специфічної професійної діяльності.

Основне психологічне зміст специфічної професійної діяльності модератора зосереджено на двох етапах. Це розробка і / або адаптація плану провідного фокус-групової дискусії і її проведення. Саме процес фокус-групової дискусії і його підготовка мають найбільш складну психологічну структуру і визначають систему вимог до особистісних і професійно важливих якостей модератора, від якого в кінцевому рахунку буде залежати ефективність проведення фокус-групової дискусії і результати всього фокус-групового дослідження.

З урахуванням цього в цілях нашого дослідження буде достатнім розгляд і аналіз саме цих етапів проведення фокус-груп. Досить часто терміни фокус-група і фокус-групова дискусія використовуються як синоніми. Для зручності розгляду в подальших ми розведемо використання цих термінів. Під проведенням фокус-груп ми будемо розуміти весь комплекс робіт на всіх виділених вище семи етапах. Під фокус-групової дискусією ми будемо розуміти комплекс робіт, виконуваних на етапі розробки плану дискусії і її безпосередньому проведенні.

Для вирішення таких завдань, як виявлення особистісних і професійно важливих якостей модератора і визначення рівня їх розвитку, розробка критеріїв успішності використання методу фокус-груп і дій ведучого фокус-групової дискусії, формування оптимальної структури технології підготовки модераторів і її змістовних компонентів, була розроблена теоретична модель структурно-функціональної організації процесу фокус-групової дискусії.

В даному дослідженні під моделлю структурно-функціональної організації процесу фокус-групової дискусії розуміється послідовність етапів діяльності модератора (функціональних блоків), що відрізняються специфікою вирішуваних завдань (виконуваних дій) і актуалізацією його особистісних і професійно важливих якостей.

Модель структурно-функціональної організації процесу фокус-групової дискусії може бути представлена ​​у вигляді послідовності наступних функціональних блоків.

I - «Підготовчий» (розробка плану проведення фокус-групової дискусії).

Мета: розробка плану-сценарію процесу фокус-групової дискусії.

Основні завдання: з'ясування мети дослідження; аналіз завдань на їх відповідність мети дослідження (тобто, чи буде досягнута і в якій мірі мета дослідження при вирішенні поставлених завдань); при необхідності коригування завдань і узгодження з ініціатором дослідження; трансформація завдань дослідження в систему питань для респондентів - учасників процесу фокус-групової дискусії; розробка логіки фокус-групової дискусії; розробка сюжету процесу фокус-групової дискусії (трансформація логіки фокус-групової дискусії на основі врахування закономірностей групової динаміки в конкретну послідовність питань, додаткових коштів спілкування - жарти, психогімнастика, чаювання і т.д.); розробка стимульного матеріалу (а також методик і методичних прийомів: асоціативні, шкалювання та т.п.); оформлення плану проведення фокус-групової дискусії - топік-гайда (в письмовому вигляді для узгодження з ініціатором дослідження); при необхідності підготовка опорного плану-сюжету (перетворення і фіксація основних завдань дослідження в зручну для модератора форму для використання в процесі проведення фокус-групової дискусії).

II - «Інформаційний». Вступний етап починається з моменту входу учасників в приміщення для проведення фокус-групової дискусії і зазвичай займає близько 10 хвилин.

Мета: інформування учасників про цілі, правила та умови фокус-групової дискусії.

Основні завдання: організація і проведення первинного контакту з учасниками (встановлення візуального контакту, експрес-аналіз групи, підготовка до встановлення психологічного контакту з використанням вербальних і невербальних засобів комунікації); форматування відносин (короткий опис загальної мети зустрічі, основних правил ведення дискусії, інформування про мікрофонах, відеозапису і спостереженні через дзеркало); представлення учасників.

III - «Контактний» ( «розвідка» - встановлення контакту).

Мета: формування комфортної психологічної атмосфери довірливого спілкування для створення настрою з метою отримання необхідних відомостей від учасників про їх уявленнях, думках, переконаннях і відносинах з теми обговорення.

Основні завдання: зняття напруженості і психологічних бар'єрів, викликаних ситуацією участі в фокус-групової дискусії (незнайомі люди, відеозапис, спостереження через дзеркало, мета і правила участі); стимулювання висловлювань учасників (всіх і будь-яких без відсіву); регулювання групової динаміки - вирівнювання груповий ієрархії (заохочуючи одних і / або зменшуючи активність інших, щоб створити потрібний настрій для отримання необхідних відомостей від учасників про їх уявленнях, думках, переконаннях і відносинах з теми обговорення).

IV - «Дискусійний» (обговорення - глибинне дослідження).

Мета: отримання інформації відповідно до завдань дослідження.

Основні завдання: отримання спектра думок від всіх учасників з обговорюваної тематики відповідно до мети і завдань дослідження; підтримання психологічного контакту і створеної атмосфери; регулювання групової динаміки; виявлення і фіксація ознак нещирості при висловлюваннях респондентів.

V - «Завершальний» (закриття обговорення).

Мета: коректний вихід з процесу обговорення.

Основні завдання: підведення підсумків дискусії; вираз подяки модератора учасникам за їх активну роботу і внесок в дослідження за допомогою висловлювання своїх уявлень, думок, переконань, відносин, ідей.

Так як дана модель включає систему вирішуваних завдань, вона може розглядатися також як схеми орієнтовної основи дій модератора при реалізації процесу фокус-групової дискусії.

Розробка критеріїв оцінки ефективності фокус-групи як методу соціально-психологічних досліджень. Практично всі автори в тій чи іншій мірі наголошують на необхідності оцінки ефективності фокус-групової дискусії і використовуваних в цих цілях засобів.

Так, Е.В. Дмитрієва відзначає, що в фокус-групах по ряду причин дослідники отримують внутрішньо суперечливі дані. У своїй роботі вона наводить такі ряд способів їх перевірки, запропоновані Р. Крюгером і Р. Мертоном [7, 8].

Р. Крюгер пропонує десять критеріїв контролю якості: ясність цілі проведення фокус-групи, умови проведення дослідження, наявність необхідних ресурсів (приміщення, оплата праці респондентів і т.д.), правильно проведений відбір респондентів, рівень умінь модератора, самі питання, фіксація даних , аналіз результатів, їх презентація і ставлення до респондентам.

Для оцінки успішного збору інформації в ході фокусированного інтерв'ю Р. Мертон пропонує перевіряти фокус-групи за глибиною охоплення проблем; за ступенем конкретизації обговорюваних питань в ході дискусії; за індивідуальним рівнем розкриття всіх учасників.

Перший критерій вимагає від модератора створення сприятливих умов для саморозкриття учасників фокус-груп та отримання від них найбільш повної інформації. Для цього в ході попереднього аналізу отриманих даних йому слід зіставити свої очікування від респондентів з тим, що він насправді отримав від них. Далі потрібно створити якомога більш природну обстановку для спілкування з ними і бути готовим до несподіваних відповідей, які не врахованим на етапі попереднього ситуаційного аналізу. Несподівані відповіді і повороти в дискусії зажадають від модератора розширення списку пропонованих учасникам фокус-групи питань.

Згідно з другим критерієм, йому необхідно перевірити, наскільки конкретна і детальна одержувана їм інформація. Для того щоб досягти цієї мети, слід використовувати методики «уточнення через питання», «повторення сказаного». Джерелом додаткової, більш докладної інформації служать також спостереження за поведінкою учасників і їх невербальними реакціями.

Третій критерій нагадує модератору про необхідність створення умов «для глибокого вираження інтерв'юйованими афективних, когнітивних і оціночних суджень, що мають відношення до досліджуваної ситуації», і з'ясування того, «наскільки їх торкнулася обговорювана тема». У фокус-групі він орієнтується на отримання докладної інформації про сприйняття респондентами досліджуваної проблеми і «вимірює рівень глибини інтерв'ю в різні моменти його проведення, намагаючись дійти до максимальної глибини в кожному конкретному випадку» [8. Р.95].

Респонденти в фокус-групах дають більш глибокі і інформативні відповіді на питання, пов'язані з емоційною стороною сприйняття і не потребують раціональних суджень. Часто від модератора потрібні додаткові зусилля, з тим щоб вони розкрили свої почуття. У цьому випадку доцільно вдаватися до порівнянь, створюючи умови для асоціативного мислення. Таким чином, у випадку запрошує респондента до подальшої кооперації і в результаті отримує більш повні відповіді. Досліднику важливо враховувати індивідуальні особливості у відповідях людей, під якими розуміються пріоритети, цінності, соціально-економічні характеристики, і для отримання особистісної інтерпретації потрібно допомогти респонденту ідентифікувати себе з запрошеними для дискусії у фокус-групу, знайти місце в ній [3].

Узагальнюючи підходи ряду авторів до цієї проблеми, О.Т.Мельнікова процес оцінки ефективності фокус-групи описує так: «Зазвичай фокус-група оцінюється обсягом продукованих респондентами даних - це забезпечується здатністю модератора зберігати активну бесіду в групі протягом всієї роботи.

Це найбільш простий і легкий спосіб визначення того, чи була група продуктивної, але він далекий від повноцінної оцінки ефективності. Тривалість групової дискусії - менш адекватний критерій, ніж «фактурність» і глибина отриманих даних. При оцінці фокус-групи важливо мати відповіді на наступні питання.

Чи достатньо комфортно почувалися респонденти, для того щоб відкрито обговорювати свої установки і ставлення до чого-небудь?

Чи дійсно між членами групи було взаємодія або це була серія індивідуальних інтерв'ю?

Ставив чи модератор питання в оптимальній тональності?

Чи може спостерігач сказати, що насправді відчуває група з даного питання?

Чи достатньо інформації для постгруппового аналізу, що дозволяє відокремити справжні почуття респондентів від тих, які вони висловлювали на вимогу модератора?

Продемонстрував чи модератор достатню гнучкість?

Чи була кожна група проведена ідентично всієї серії груп або ж модератор дозволяв дискусії розвиватися в непередбаченому напрямку? »[5].

Розглядаючи наведений О.Т. Мельникової підхід до процесу оцінки ефективності фокус-групи, можна виділити наступне.

По-перше, в ньому недостатньо чітко розділяється оцінка ефективності фокус-групи з точки зору отриманого результату і оцінка ефективності роботи модератора в ході проведення фокус-групової дискусії.

По-друге, використовувані показники мають різну значимість і ступінь узагальненості. Пояснимо це на такому прикладі. Так, в процесі підготовки і проведення фокус-групової дискусії модератор може зробити ряд помилок, які в подальшому могли бути виправлені по ходу дискусії і не вплинули на достовірність і обсяг отриманих даних, тобто були «критичними». Таким чином, оцінка ефективності фокус-групи з точки зору результату позитивна, а робота, професіоналізм модератора потребують вдосконалення.

На наш погляд, доцільно розвести оцінку цих двох компонентів: ефективність фокус-групової дискусії з точки зору отримання результату і ефективність з точки зору роботи модератора.

Для цих цілей необхідно використовувати самостійні / окремі системи критеріїв оцінки.

Критерії оцінки ефективності з точки зору результату дослідження

1. Обсяг отриманих в ході дослідження даних.

2. Достовірність продукуються респондентами даних.

Обсяг отриманих даних може оцінюватися на підставі наступних показників.

Розкриття основних завдань дослідження: на всі чи завдання дослідження були отримані відповіді.

Широта і глибина опрацювання даних в кожного з поставлених завдань.

Достовірність отриманих даних можна оцінити на підставі наступних показників.

Комфортна атмосфера обговорення (ступінь включеності учасників, вираз зацікавленості, емоційна залученість і ін.).

Результати аналізу виявлених ознак нещирості при висловлюваннях респондентів [1] .

Критерії оцінки ефективності роботи модератора

Система критеріїв оцінки ефективності роботи модератора формується на основі успішності виконання ним завдань, виділених в теоретичної моделі структурно-функціональної організації процесу фокус-групової дискусії (у всіх функціональних блоках).

[1] При виявленні ознак нещирості можуть використовуватися методики, що розробляються в дослідженнях І.Мельник, М.Коноваленко і ін. [2, 4].