24 Мая, 2017, 13:30

8659

З ініціативи Держагентства з електронного урядування проект «Прозорість та підзвітність в держуправління і послуги», який фінансують USAID та UKAID, провів перше дослідження 23 найбільш популярних електронних держреєстрів.

Всього в Україні більше 135 держреєстрів, які належать більш ніж 40 органам. Найбільше реєстрів контролює Мін'юст (20), фіскальна служба (15), МВС (12). На утримання кожного реєстру держава витрачає в середньому 21 млн грн на рік. Основні статті витрат: апаратне забезпечення - 45,91%; захист інформації, модернізація систем, сервісне обслуговування і підтримка - 40,13%.

Майже половина реєстрів використовує бази даних Oracle DB (46%). Друга за популярністю система MS SQL - 19%, PostgreSQL - третя за популярністю і використовується в 16% випадків.

Абсолютна більшість реєстрів - 78,26% - держоргани зберігають на локальних ЦОД або серверах. «Більшість державних ЦОД використовують застаріле обладнання і зажадають комплексної техніко-логічної модернізації протягом трьох років», - зазначають автори. Приватне хмара у оператора ЦОД орендують для реєстрів в 17,39% випадків. Що стосується безпеки, то тільки у 60% держреєстрів є атестовані комплексні системи захисту інформації (КСЗІ).

Окремо дослідники розглянули проблему взаємодії держреєстрів між собою. Його нестача призводить до дублювання інформації і погіршення надання держпослуг. Так близько 80% полів в Єдиному демографічному реєстрі та Держреєстрі актів цивільного стану тотожні.

Ще одним важливим недоліком є ​​відсутність єдиного ідентифікатори особистості українця, який покриває 100% населення. Міграційна служба в 2015 року створила комунальний Єдиного державного демографічний реєстр, де почали застосовувати унікальний номер запису реєстру (УНЗР). Він повинен стати єдиним ідентифікатором особистості, але на сьогоднішній день він є у близько 5 млн громадян. Присвоюється номер при видачі нових ID-карт і біометричних закордонних паспортів, темпи поширення яких складають 10 000 - 12 000 в день. Це означає, що для забезпечення УНЗР всього населення буде потрібно 12 років.

«Якщо розглянути можливість автоматичного поширення інформації за унікальним ідентифікатором, то кількість звернень до госораганам для внесення даних можна скоротити втричі за час усього життя», - говориться в дослідженні.

Автори вивели 12 проблем, що стоять на шляху взаємодії всіх реєстрів.

1. Велика кількість успадкованих держресурсів, створених не по єдиним стандартам і не призначених для електронної взаємодії.
2. Низький рівень поширення УНЗР.
3. Відсутність законодавства, що регулює загальний порядок створення і ведення держреєстрів.
4. Дублювання і фрагментація даних.
5. Недостатній рівень координації розвитку електронних ІнфоРесурс.
6. Технічна і семантична розрізненість.
7. Низький рівень застосування класифікаторів і довідників при створенні реєстрів.
8. Відсутність національного адресного реєстру з прив'язкою до геопросторових координатами.
9. Проблеми доступу до реєстрів, ізольованим від мережі інтернет.
10. Відсутність стратегії самоокупності (низька кількість платних веб-сервісів реєстрів).
11. Неефективність державної IT-інфраструктури.
12. Низький рівень готовності держорганів до впровадження принципів інтероперабельності.

За планом Держагенства з електронного урядування, у 2017 році повинна з'явитися національна система електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів. Вона повинна забезпечити єдині стандарти обміну даними між держорганами.

Нагадаємо, в недавньому рейтингу відкритості госданних Global Open Data Index Україна піднялася на 30 місць, зайнявши 24 позицію. В іншому рейтингу відкритих даних, який формує World Wide Web Foundation, наша країна піднялася на 18 сходинок, зайнявши 44 місця з 115 країн.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити нам.