Статьи

Дебет-Кредит № 44 :: Валюта в УФ - правильно і без проблем

Дебет-Кредит № 44 (30.10.2006)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Один з найбільш поширених способів розвитку бізнесу - залучення інвестицій. Якщо такі інвестиції надають нерезиденти у вигляді внесків до статутного фонду (далі - СФ), у бухгалтера підприємства виникають питання щодо особливостей відображення таких операцій.

Чи можна вносити валюту в УФ?

По-перше, з'ясуємо, чи можна вносити і отримувати валюту до СФ підприємства. Згідно ст. 13 Закону про госптовариства, вкладами учасників та засновників можуть бути будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, майнові права, а також грошові кошти, в т. Ч. В іноземній валюті.

Згідно ст. 2 Закону про режим іноземного інвестування, іноземні інвестиції в Україну можуть здійснюватися, зокрема, у вигляді іноземної валюти, що визнається конвертованою НБУ, і акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) до СФ юридичної особи, створеного відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті. Згідно ст. 5 цього ж Закону, іноземні інвестиції, включаючи внески до СФ, оцінюються як в іноземній валюті, так і у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

По-друге, з'ясуємо, що відбувається зараз з внесками в УФ українських підприємств в іноземній валюті. Адже не так давно (у 2004 - 2005 роках) НБУ своєю Постановою №4821 зобов'язав усіх нерезидентів, які здійснюють валютні інвестиції, відкривати в установах банків так звані інвестиційні рахунки нерезидентів з обов'язковою конвертацією іноземної валюти в гривню. Тобто до 21 травня 2005 р безпосередньо вносити валюту до СФ підприємства було неможливо - спочатку потрібно було продати її за гривні. Але потім НБУ Постановою від 29.04.2005 р №154 скасував такий порядок інвестування, тому тепер підприємства можуть вільно отримувати валютні внески до СФ - за умови правильного їх оформлення, зрозуміло.

По-третє, відповідно до правил регулювання валютного ринку, встановленими Декретом №15-93, отримана підприємством у вигляді внеску до СФ на розрахунковий рахунок іноземна валюта не підлягає (і не підлягала навіть в період дії правил обов'язкового продажу) обов'язковий продаж на міжбанківському валютному ринку (МБВР). Тобто підприємство може тримати отриману валюту на рахунку без конвертації, використовуючи її в своїх цілях.

Документальне оформлення інвестицій в інвалюті

Що стосується загального порядку дій при отриманні підприємством внеску до СФ у вигляді іноземної валюти, то слід звернути увагу на деякі етапи оформлення операції.

1. Визначення розмірів і порядку внесків в інвалюті.

Розмір і порядок формування статутного фонду (капіталу) визначаються в установчих документах підприємства виходячи з вимог чинного законодавства. Таким чином, загальний порядок формування, розміри УФ і часткою в ньому, види інвестицій вказуються в статуті (і установчому договорі, в разі необхідності).

2. Підписання установчих документів та відображення розміру внесків в нацвалюті.

Як ми вже вказували раніше, суми, заявлені в іноземній валюті, повинні одночасно бути перераховані (відображені) в національній валюті України, яка також відбивається в установчих документах. На нашу думку, курс перерахунку може бути встановлений на рівні офіційного курсу НБУ до відповідної іноземної валюти на дату підписання установчих документів учасниками (засновниками).

3. Переказ коштів в інвалюті з рахунку інвестора на рахунок підприємства.

Відповідно до умов формування статутного фонду, внески в іноземній валюті в УФ, як правило, здійснюються частково до моменту державної реєстрації підприємства (на так званий тимчасовий розрахунковий рахунок) і частково після реєстрації. У будь-якому випадку, для отримання внеску створюване підприємство повинно мати належним чином відкритий в банківській установі розрахунковий рахунок в іноземній валюті.

4. Продаж валюти, отриманої у вигляді внеску до СФ (при необхідності).

При необхідності підприємство може продати отриману валюту, т. Е. Обміняти певну суму в іноземній валюті на еквівалентну суму гривень за курсом, встановленим на міжбанківському валютному ринку.

Згідно ст. 6 Декрету №15-93, такий продаж здійснюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, які отримали ліцензію на торгівлю іноземною валютою НБУ. Згідно з Положенням №82, для продажу валюти підприємство має оформити заяву про продаж іноземної валюти за зразком, наведеним у додатку 3 до цього Положення, або за довільною формою, але із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 3.3 та 3.4 Положення №82. Заяви виписуються не менше ніж у двох примірниках і обов'язково засвідчуються підписами відповідальних осіб та відбитком печатки підприємства на першому примірнику. Під час підписання недозволені факсиміле, а також робити будь-які виправлення.

Відображення інвестиції в обліку

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку операції з розрахунками в іноземній валюті регулюються П (С) БО 21. Згідно п. 5 П (С) БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дату визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Таким чином, на дату підписання установчих документів потрібно відобразити формування УФ (кредит рахунку 40 «Статутний капітал»), т. Е. Загальну вартість іноземної валюти, в сумі, зафіксованої в установчих документах. Відповідно, зобов'язання нерезидента щодо внеску в іноземній валюті буде відображено в бухгалтерському обліку записом за дебетом субрахунка 462 «Неоплачений капітал в іноземній валюті» і кредиту рахунки 40 на всю суму його внеску, вираженої в гривнях.

Надалі погашення зобов'язання нерезидента по внеску в статутний капітал буде відображатися у бухгалтерському обліку за дебетом субрахунка 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті» і кредитом субрахунка 462.

Податковий облік

Згідно з пп. 4.2.5 Закону про прибуток, вартість придбаних прямих інвестицій (в т. Ч. І коштів в іноземній валюті, внесених до СФ) не включається до складу валового доходу підприємства - емітента корпоративних прав). Але балансова вартість іноземної валюти, отриманої в результаті проведення прямих або портфельних інвестицій, які перебувають на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду (звітним періодом є квартал, півріччя, 9 місяців, рік), підлягає перерахунку в порядку, передбаченому пп . 7.3.3 Закону про прибуток. При цьому така сума в іноземній валюті вважається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на такий день, а різниця, що виникає в результаті такого перерахунку, відображається у складі валових доходів (якщо різниця позитивна ) або валових витрат (якщо різниця негативна) підприємства. Балансова вартість такої валюти в наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. Відображення в податковому обліку операцій продажу іноземної валюти ми вже рассматрівалі2.

Невнесений капітал: перерахунок курсових різниць

Сума заборгованості засновників за внесками до СФ вважається невнесення капіталом і відображається як зменшення власного капіталу підприємства. При цьому така заборгованість є монетарною статтею, адже вона буде погашена в фіксованій сумі коштів. Тому на дату складання фінансової звітності слід зробити перерахунок такої монетарної статті в зв'язку зі зміною курсу НБУ.

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей по інвестиційній і фінансовій діяльності відображаються у складі інших доходів (субрахунок 744 при зростанні курсу) або витрат (субрахунок 974 при зниженні курсу) в кореспонденції з субрахунком 462.

У такому ж порядку перераховують заборгованість за внесками до СФ і на дату зарахування іноземної валюти як внесок іноземного інвестора на баланс підприємства. Курсові різниці, що виникли в результаті цього перерахунку, відображаються в складі інших доходів або інших витрат відповідно.

До речі, в податковому обліку залишок не внесених коштів (неоплачений капітал) в іноземній валюті не підлягає перерахунку. Адже в переліку, зазначеному в пп. 7.3.3 Закону про прибуток, не фігурує заборгованість по внесках до статутного фонду (див. Схему).

Приклад Сума іноземної інвестиції - $ 10000. На дату підписання установчого договору курс НБУ становив 5,00 грн за $ 1. На момент перерахування 50% коштів на рахунок в банку курс становив 5,1 грн за $ 1, на момент остаточного погашення заборгованості (в наступному звітному періоді) 4,9 грн за $ 1. Після отримання всієї суми на валютний рахунок підприємство продало валюту, скориставшись послугами банку, за курсом 5,2 грн за $ 1, комісійна винагорода банку становить 500 грн. Бухгалтерський і податковий облік наведено в таблиці.

1 Постанова НБУ від 14.10.2004 р №482 «Про затвердження Положення про порядок здійснення в грошовій формі іноземних інвестицій в Україну та повернення іноземному інвестору його інвестиції, а також репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні».

2 Див. «ДК» №26 / 2006, с. 74.

Нормативна база

Закон про госптовариства - Закон України від 19.09.91 р №1576-XII «Про господарські товариства».

Закон про режим іноземного інвестування - Закон України від 19.03.96 р №93 / 96-ВР «Про режим іноземного інвестування».

Декрет №15-93 - Декрет КМУ від 19.02.93 р №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

П (С) БО 21 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р №193.

Положення №82 - Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання, затвердженого постановою НБУ від 05.03.2003 р №82.

Відображення в обліку внесення валюти в УФ (за умовами прикладу)№ з / пНазва операціїБухгалтерський облікСумаПодатковий облікД-тК-тВДВВ

1. Відображено формування статутного фонду в частині внеску у вигляді валютних коштів

10000 дол. США х 5,00 грн / дол.

462 40 10000 USD 50000 UAH - - 2. Отримано на валютний рахунок в якості 50% внеску

5000 дол. США х 5,10 грн / дол.

БС валюти 25500

312 462 5000 USD 25500 UAH - - 3. Відображено курсову різницю на момент отримання коштів (5,1 - 5,0) х 10000 462 744 500 - - 4. Відображено курсову різницю на кінець звітного періоду (курс 5,05): по залишку валюти на рахунку

(5,05 - 5,10) х 5000

БС валюти 25250

84 312 250 250 - по неоплачених капіталу (5,05 - 5,10) х 5000 462 744 250 - - 5. Отримано на валютний рахунок решти внесок

5000 дол. США х 4,9 грн / дол.

БС валюти 24500

312 462 5000 USD 24500 UAH - - 6. Відображено курсову різницю на момент отримання коштів (4,90 - 5,05) х 5000 974 462 750 - - 7. Перераховано валюту для продажу на валютному ринку 334 312 10000 USD 49750 UAH - - 8. Відображено собівартість реалізованої валюти 942 334 49750 - - 9. Зараховано суму гривень від продажу валюти (курс МБВР - 5,2 грн) за мінусом комісії банку (500 грн) - 10000 дол. х 5,2 грн - 500 грн 311 685 51500 52000 * 49750 * 10. Визнано дохід на суму коштів, зарахованих на гривневий рахунок 685 711 52000 - - 11. Списано комісію банку на витрати 92 685 500 - 500 * відповідно до пп. 7.3.5 Закону про прибуток.

Загальний порядок дій по здійсненню інвестиції в іноземній валюті

Етап 1.

Визначення розміру статутного фонду, часткою, порядку формування статутного фонду

Етап 2.

Підписання установчих документів та перерахунок внесків, виражених в іноземній валюті, в гривнях

Етап 3.

Внесення частини статутного капіталу на тимчасовий валютний рахунок (у разі вимог, встановлених законодавством)

Етап 4.

Реєстрація підприємства, відкриття постійного розрахункового рахунку в іноземній валюті

Етап 5.

Довнесення статутного капіталу в іноземній валюті (погашення заборгованості засновників за внесками)

Етап 6.

Продаж валюти на міжбанківському валютному ринку (через уповноважений банк)

Костянтин Єрохін, к.е.н., бухгалтер

Прибуток філій: консолідовано чи ні   Суть справи :: Бухгалтерський облік   Створення філій - необхідна умова розширення успішного бізнесу Прибуток філій: консолідовано чи ні
Суть справи :: Бухгалтерський облік
Створення філій - необхідна умова розширення успішного бізнесу. Сам процес створення філії не дуже складний, але облік, а особливо податковий, викликає питання не тільки у бухгалтерів, а й у власників. Адже саме їм вирішувати, як в такому ...

Питання обліку запасів   № 20 (18 Питання обліку запасів
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З початку 2015 року сума податку на прибуток визначається на підставі даних
бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим податківці отримали право перевіряти
правильність ведення бухобліку, правильність і повноту визначення доходів,
витрат і фінансовог ...

Продаж автомобіля фізособі   № 20 (18 Продаж автомобіля фізособі
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль -
основний засіб - фізособі. Але в зв'язку з нею у бухгалтерів виникає
безліч питань, особливо в світлі постійно мінливого законодавства.
Відповіді на багато з таких в ...

Чи можна вносити валюту в УФ?

Новости