Статьи
Азербайджан-СНД: Торгівля розширюється
23.01.2014 | Тамилла Керімханова
Країни Співдружності стають важливим ринком збуту азербайджанських несировинних товарів.
Азербайджан збільшив в 2013-му році товарообіг з країнами СНД на 11.8% або $ 429 мільйонів. За даними Державного митного комітету, товарообіг з країнами Співдружності досяг позначки в 4.06 мільярда доларів США.
2013 ий рік, як і попередній йому 2012-ий, запам'ятався негативним сальдо. У той же час збільшення впливу торгівлі з країнами СНД відбулося в основному за рахунок зростання азербайджанського експорту. Наш експорт до країн «близького зарубіжжя» виріс в минулому році на 20.8%, склавши $ 1.51 мільярда. Частка країн Співдружності в загальному обсязі азербайджанського експорту при цьому виявилася дорівнює лише 6.3%. У свою чергу їх частка в сукупному імпорті склала без малого 24%. Іншими словами, в 2013-му році практично кожен четвертий товар, що купується Азербайджаном, був з країн «близького зарубіжжя». Імпорт з країн СНД перевищив $ 2.55 мільярда при зростанні на рівні 7.3%.
Таким чином, різниця між обсягами імпорту та експорту товарів склала $ 1.04 мільярда не в нашу користь. Втішно, що негативне сальдо в порівнянні з 2012-им роком впало на 7.6%. Нагадаємо, що в останній раз сальдо в товарообігу з країнами СНД склалося позитивним у 2011 році ($ 352 мільйонів). Але два роки тому сам обсяг зовнішньої торгівлі зі Співдружністю теж був вище - товарообіг склав тоді близько $ 5,5 мільярда. У 2012-ий рік запам'ятався різким зниженням торгівлі з країнами СНГА - на 34%.
Не секрет, що головним торговим партнером Азербайджану серед країн СНД вже котрий рік є Росія. На її частку припадає майже 2/3 товарообігу з країнами Співдружності. Товарообіг з РФ в минулому році зріс на 10.3% і склав $ 2.58 мільярда. У 2013-му році в Росію було поставлено товарів на суму $ 1.08 мільярда, що відповідає 4.5% всього експорту Азербайджану. За той же період імпорт з РФ склав $ 1.51 мільярда, завдяки чому сальдо в товарообігу склалося від'ємним на рівні $ 428 мільйонів. При цьому експорт азербайджанських товарів в Росію зріс на 12%, навіть незважаючи на бірюлёвскій інцидент. Особливо відзначимо, що за підсумками 2012 року товарообіг між Азербайджаном і Росією був на рівні $ 2.34 мільярда, що на 17.4% менше ніж у 2011 році. У 2012-му між Азербайджаном і Росією спостерігалося істотне зниження і експорту (на 19,2%), і імпорту (на 16%). Експерти пов'язували тодішню тенденцію падіння азербайджано-російського товарообігу зі вступом РФ до Світової Організації Торгівлі.
Другу позицію серед країн СНД в товарообігу по праву займає Україна з часткою в 21%, що еквівалентно $ 865 мільйонів. Товарообіг з Україною крім того можна вважати лідером за темпами зростання в 2013-му році. У порівнянні з 2012-им роком зростання взаємної торгівлі склав 38.4%! При цьому азербайджанський експорт в Україну виріс на 219. 6% - з $ 86,22 мільйона в 2012 році до $ 275,6 мільйона в 2013 році. Імпорт з України склав відповідно трохи більше $ 589 мільйонів при зростанні на 9.2%. Однак не варто забувати, що в 2010-11 роках товарообіг з Україною перевищував $ 1.3 мільярда. За підсумками 2012 року показник знизився в 2 рази, причому багато в чому завдяки різкому падінню азербайджанського експорту (на 90%).
Ще одним активним партнером у зовнішній торгівлі для Азербайджану залишається Казахстан. Товарообіг з цією країною скоротився на 5.9% - з $ 393.4 мільйона в 2012-му році до $ 371 мільйонів в 2013-му році. При цьому азербайджанський експорт до Казахстану виріс на 21% до $ 64,2 мільйона, а імпорт впав на 10% до $ 306.7 мільйона.
Спираючись на останні цифри митної статистики, можна сміливо припустити, що обсяг азербайджанських закупівель в РФ, Україні та Казахстані все менше пов'язаний з успадкованим від СРСР фактором взаємодоповнюваності економік країн СНД. Крім того, на відміну від торгівлі з країнами ЄС, де превалює нафтовий експорт, нарощування частки азербайджанського експорту в торгівлі з країнами СНД носить більш раціональний характер. На тлі останніх новин про припинення транзиту нафти через РФ країни СНД варто всерйоз розглядати в якості перспективного ринку збуту несировинних товарів.