Бархатов В.І., Гончаренко Л.С. (Росія, м Челябінськ)

Анотація. Розробка антикризової політики вимагає вивчення причин і факторів економічного циклу, виявлення індикаторів тієї чи іншої фази. Виявлення чинників російської кризи можливо за допомогою зіставлення процесу циклічності національного господарства з економічним циклом країн Заходу. У статті проводиться порівняльний аналіз динаміки макроекономічних показників Росії та Франції за п'ятирічний період. Виділяються зовнішні і внутрішні чинники впливу на економічні цикли обох країн, підкреслюється їх відмінність. Автор констатує наявність різних фаз циклу в порівнюваних економіках: у Франції - депресія, Росії - криза.

Ефективність будь-якої антикризової політики передбачає початковий детальний аналіз кризи, його симптомів і факторів впливу, причин виникнення кризи в економіці. Криза для російського господарства явище вже не нове, але до сих пір повністю не вивчене. Багато вчених вивчали економічний цикл, основну його фазу- криза, намагаючись виявити причини такого негативного етапу в розвитку економіки. Однак, більшість, висунутих теорій будувалися на вивченні ринкового господарства розвинених країн, і базувалися на гіпотезах, характерних саме для досить зрілою і послідовно розвиненої ринкової економіки. Економісти минулого: К. Жугляр, К. Маркс, Д. Китчен, Й. Шумпетер, Дж. М. Кейнс, і навіть російські вчені М.І. Туган-Барановський, М.Д. Кондратьєв знаходили причини економічних циклів, аналізуючи реалії зарубіжних країн, а не Росії [1, c. 12-13]. На сучасному етапі мало що змінилося, нобелівські лауреати 200 4 ро ку по економіці Ф. Кідланд і Е. Прескотт дали теоретичне пояснення рушійним силам бізнес-циклів в США [1, c.25]. Дана обставина пояснюється, головним чином, коротким періодом існування ринкового типу господарства в Росії. Тільки зараз стало можливим «накладення» теорій середньострокових циклів на російські реалії. Але, специфічність національної економіки, тонке сплетіння ринкових і планових елементів, не дозволяє пояснити повною мірою, використовуючи існуючі теорії, виникнення економічної кризи.

За певним набором макроекономічних показників ідентифікується та чи інша фаза економічного циклу, найчастіше використовуються загальні: зміна рівня ВВП, інфляція, безробіття, рівень процентних ставок, обсяг експорту, можуть так само досліджуватися похідні показники - обсяги кредитування в країні, рівень життя населення.

Виявлення чинників російської економічної кризи вимагає зіставлення процесу циклічності національного господарства з економічним циклом країн Заходу. Для проведення порівняльного аналізу використовуємо економіку Франції, яка є другою в ЄС, відрізняється стабільністю функціонування, має тривалу історію існування ринкового типу господарства, що пройшов класичні етапи свого розвитку.

Досліджуємо ряд макроекономічних показників Росії та Франції. Базовим індикатором, що характеризує фазу економічного циклу, є ВВП.

За розглянутий період ВВП Росії має не рівну динаміку, з одного боку, відбулося загальне зниження, і, не дивлячись на більш менш значне повішення показника з 201 5 по 201 6 го д, він не перевищує рівня 201 1 ро ку, що не дозволяє констатувати фазу підйому [4]. ВВП Франції так само показує не стабільне зміна, але, значення 201 3 ро ку більше всіх інших точок зростання, що говорить про наявність фази підйому в економіці в даний період. У двох роках з п'яти графіки показують односпрямовану динаміку в аналізованому періоді, але зниження показника за кордоном більше, в інших трьох роках, збігів немає, в 2015-16гг. вітчизняна економіка демонструє зростання, господарство Франції, навпаки - зниження [3].

Рис.1. Короткостроковий економічний цикл Франції та Росії

Мал. 2 Рівень безробіття в РФ і у Франції

Рис.3 Рівень інфляції в РФ і у Франції

Рис.4 Обсяг експорту в РФ і у Франції

Рис.5 Обсяги кредитування РФ і у Франції

Аналіз всіх інших макроекономічних показників показує різноспрямовану динаміку їх зміни. У всіх графіках індикаторів національного економічного циклу, крім безробіття, можна помітити різкі зміни понижувальних тенденцій підвищувальний, і навпаки, чого не видно в змінах зарубіжних показників - там відзначається плавне ковзання, тобто більша стабільність економічної ситуації. Відмінності в досліджуваних показниках, двох країн, дозволяють зробити висновок про те, що на економічний цикл Росії і Франції, а, отже, і на фазу кризи, впливають різні чинники.

Фактори впливу на економічний цикл діляться на зовнішні і внутрішні [2, c. 237].

Внутрішні чинники - грунтуються на змінах і взаємодіях внутрішніх елементів розвитку ринкової економіки в тій чи іншій країні. Фактори, що виникли за межами національного господарства, але здатні викликати в ньому кризові явища, називаються зовнішніми.

У розглянутий період, французька економіка знаходиться не в кризі, але в фазі тривалої депресії, т. До динаміка показників показує стабільність, але без економічного зростання. Причинами застою виступають як зовнішні, так і внутрішні.

Серед зовнішніх факторів:

1. Проблема тероризму, знизила привабливість Франції в якості центру міжнародного туризму.

Число туристів за останні 2 ро ку скоротилася на 10% зокрема, скоротився потік туристів з високим рівнем доходу, з США, Азії і країн Перської затоки. Тому більше від зниження попиту постраждали готелі високого класу. Для Франції, відвідуваність якої в середньому досягає 8 0 мл н чоловік в рік, це значна втрата.

2. Зниження фізичних обсягів ряду товарів, що експортуються.

Результативність ведення зовнішньоекономічної діяльність у Франції знижується з 201 4 ро ку, це пов'язано із загальною економічною ситуацією в країні, політичною нестабільністю, припливом мігрантів, зниженням обсягів експорту та імпорту. Структура французького експорту включає: продукти авіа, автомобілебудування, фармацевтику, пластмаси, хімікати, сталь. Але, Франція завжди спеціалізувалася на предметах класу люкс: одяг, ювелірні вироби, парфумерія, вино, сири і т.д. Введені економічні санкції в ряді країн, зокрема, в Росії, скоротили обсяги збуту цих товарів, що не могло не відбитися на загальному розвитку економіки.

До внутрішніх факторів, що гальмують економічне зростання у Франції, відносяться:

1. Регулярні маніфестації, що знижують ефективність праці.

В основному міжнародному аеропорту Франції Орлі щодня скасовують в середньому 10-15% рейсів [3]. Навесні 201 6 ро ку противники трудової реформи влаштували страйк, погроми по всій країні, організували блокаду нафтопереробних заводів. Чи не функціонувала третину автозаправних станцій, спостерігалися перебої в роботі громадського транспорту, для туристів в день страйку був закритий вхід на Ейфелеву вежу, обмежений звичайний спектр радіопрограм, блоковані головні автомагістралі, зупинені роботи в деяких портах.

2. Низький споживчий попит на товари і послуги.

Споживчі витрати Франції історично завжди були менше ніж, аналогічні витрати в США, Китаї, Японії, СРСР [3]. В даний час ситуація не змінилася. Серед своїх сусідів по регіону, Франція перевищує по споживчих витрат Іспанію, Італію, Бельгію, але, доходи і населення даних країн нижче, ніж у Франції, навпаки, Німеччина має більший споживчий попит. Причинами досить низький попит при високому потенціалі виступають: ментальна схильність французів до заощадження, високий ступінь довіри населення до банківської системи, при відсутності значних фінансових потрясінь (дефолт), песимістичні очікування населення щодо майбутнього країни, яка підтримується ЗМІ.

Поєднання вище означених факторів, а так само загальний спад світової економіки, обумовлює перебування господарства Франції в фазі депресії.

Економічний цикл російської економіки має специфічні риси, відрізняючись, від циклу країн Заходу, США або Японії, через більш короткого періоду переходу до ринкової моделі господарювання і своєрідного історизму розвитку.

Фактори економічної кризи в Росії можна так само розділити на зовнішні і внутрішні.

До внутрішніх відноситься:

1. Недостатній споживчий попит, але причини його кардинально відрізняються від аналогічного фактора у Франції.

Російське населення має нижчий рівень доходу, і близько 80% витрачає весь свій дохід на повсякденні потреби, тобто недостатність грошових коштів не дозволяє збільшити споживчий попит. Рівень довіри до економіки в цілому, і до банківського сектору зокрема, досить низький, в слідстві глобальних фінансових криз минулих років, а так само сучасна чистка та реструктуризація банківської системи, підсилюють цю тенденцію, тобто вільні кошти вкладаються в низько ліквідні активи.

2. Жорстка грошово-кредитна політика, що проводиться Центральним банком протягом останніх років, що призводить до уповільнення економічного зростання.

Однією з основних цілей такої політики є зниження річної інфляції до 4% і її підтримку на цьому рівні [4]. Низький рівень інфляції дозволить економічним агентам з більшою впевненістю планувати витрати і інвестиції. Стабілізація темпів зростання цін на низькому рівні також сприяє стабілізації процентних ставок і обмінного курсу. Так само низька інфляція має позитивні соціальні наслідки, т. К високі темпи зростання цін насамперед негативно позначаються на споживачах з низьким рівнем доходу, яких в Росії більшість.

Із зовнішніх факторів, що провокують кризу можна виділити:

1. Сировинну спрямованість російського експорту тривалий час, що не дозволяє послабити сильну взаємозв'язок національних доходів від динаміки цін на світовому ринку.

Питома вага енергетичних товарів в структурі експорту незначно змінюється в останнє десятиліття, зокрема в 201 5 ро ку він становив - 68%, в 2016-61% [4].

Мал. 6 Зміна ключових показників зовнішньої торгівлі

За розглянутий період ціна на нафту на світовому ринку знижувалася, що супроводжувалося зростанням курсу долара і євро по відношенню до рубля, що викликало зменшення саме вартісного обсягу багатьох російських товарів, а не фізичних (вартісної обсяг паливно-енергетичних товарів в 201 6 го ду в порівнянні з 201 5 уп ал на 38,9%, фізичний - на 0,6%). Частка експорту в ВВП падає, як і значення самого основного макроекономічного показника. Тобто кризові тенденції російської економіки, викликані більшою мірою, екзогенних фактором, породженим її особливостями ендогенних характеристик.

1. Введення економічних санкцій проти Росії низкою країн, що викликало значне зростання інфляції.

Пік річної інфляції в 16,9%, досягнутий в березні 2015 року, був наслідком істотного ослаблення рубля в зв'язку з наростаючим під впливом санкцій рівнем невизначеності, а також різко погіршилися в другій половині 2014 р зовнішньоекономічними умовами [4]. У міру подальшої стабілізації ситуації на ринках річні темпи приросту цін стали демонструвати поступове зниження. Проте, зберігалися на підвищеному рівні інфляційні очікування населення виступали одним з першочергових факторів, що стримують її уповільнення.

Поряд з кризовими факторами, що діють на національну економіку, можна відзначити і позитивні, які сприяють її переходу до фази пожвавлення.

Зовнішньополітичний фактор у вигляді економічних санкцій, що викликав негативні наслідки на першому етапі, тепер, має і деякий позитивний ефект, вносячи оновлення в розвиток господарства, через впровадження імпортозамінних галузей, тобто російська економіка адаптується до умов, що склалися, знижуючи частку імпортних товарів на ринку і розвиваючи вітчизняне виробництво.

Внутрішній фактор - суб'єктивні очікування економічних агентів щодо сьогодення і майбутнього. Для населення Росії криза не нове явище, люди не реагує на зміни в економіці гостро. Різке падіння рубля щодо західних валют призупинилося, громадяни звикають до нової економічної реальності. Явних поліпшень поки не спостерігається, але і значних погіршень, як в 201 4 го ду, теж немає, економічні суб'єкти сприймають це як стабільність. За даними соціологічних опитувань кожен другий росіянин залишив поза увагою негативних змін в сукупному доході сім'ї (близько 46% населення). Прогнози людей на короткостроковий період так само оптимістичні: без помітних змін у фінансовому стані та рівні доходу.

Аналіз розглянутих тенденцій і чинників дозволяє констатувати фазу кризи в російській економіці, але без шокових потрясінь і деяке поліпшення ситуації в 2016-201 7 го ду. На тлі прогнозованого зростання світової торгівлі в 201 7 го ду (на 3,1%), підвищення цін на нафту, зміцненні національної валюти, розвитку вітчизняного виробництва, зниження інфляції, можна прогнозувати настання фази пожвавлення в російській економіці в 2017-201 8 го ду .

Список літератури

1. Бичкова Л. С. Особливості економічного циклу в економіці Росії. Дис. нa сoіс. кaнд. екoн. нaук: 08.00.01. - Чeлябінск, 2012.
2. Історія економічних вчень: підручник і практикум для академічного бакалаврату / під ред. С.А. Толкачова. - М .: Юрайт, 2015.
3. URL: www.eulerhermes.fr
4. URL: www.gks. ru
5. URL: www.cbr.ru